Хиляк Володимир (з циклу "Видатні особистості України - вихідці з Лемківщини")

Хіляк ВолодимирХиляк Володимир Гнатович  – письменник, етнограф, фейлетоніст, греко-католицький священик, про якого згадував Іван Франко у своїй «Галицько-Руській бібліографії 19 ст.»

 

Народився 27 липня 1843, с. Верхомля Велика, тепер Новосанчівське воєводство (Польща) —  помер 25 червня 1893, с. Літинія недалеко від Дрогобича (Львівська обл.)

Після закінчення сільської школи вступив до 6-класної гімназії у Новому Санчі, а у 7 клас гімназії — у Пряшеві, де здав матуру. Надалі, підтримуючи родинну традицію, посвятив себе богословським студіям.

Перші три роки богословського факультету закінчив у Львівському університеті,  а четвертий рік у Єпархіальному інституті в Перемишлі.

Після закінчення студій одружився з дочкою священика (з якою народили та виховали восьмеро дітей) і 1866 року був висвячений та призначений парохом у село Долина біля Шимбарку, пізніше змінив це село на Бортне, в якому пробув 20 років. Останні два роки працював у селі Літинія під Дрогобичем. Там і помер 13 (25) червня 1893 року. Похований на місцевому цвинтарі.

Літературна діяльність

У 1864 р. виступив зі статтею «Із крайнє західної Русі».

1866 рік вийшла етнографічно-фольклорна праця «Весільні звичаї у лемків». Перша повість «Польський патріот» (1872) вивела автора на літературне поприще. Надалі його ім'я не сходить зі сторінок галицьких часописів.
У 1873 р. вийшов твір «Повість на часі». Новим кроком у літературній творчості була найбільш популярна повість «Шибеничний верх» (1877—78) у двох частинах, в якій розповідається про навалу польських конфедератів. На початку 80-х рр. В. Хиляк створив літературне полотно про життя лемків — повість «Руська доля». Обидві повісті — «Шибеничний верх» і «Руська доля» — друкувалися в «Нашому слові» у 1968, 1972—73 роках.

Написав ряд гумористичних оповідань з селянського життя — «Лихо на світі», «Сипкова поляна», «Гумор у лемків» та інші. У 1882 р. у Львові вийшли три томи творів лемківського письменника, а в 1887 — четвертий том.
Як письменник заслужив щиру повагу і визнання в середовищі лемків.

Видавався під такими псевдонімами: Єронім Анонім, В. Нелях, Лемко Семко та ін.

Використана література:

Красовський Іван. Діячі науки і культури Лемківщини 

 

Коментарі можуть залишати лише зареєстровані користувачі