Операція "Вісла"

vislaОперація „Вісла” - злочинний захід польського комуністичного режиму проти українського населення на окупованих Польщею українських етнічних землях 1947.

Полягав у примусовій депортації (виселенні) українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини на території у західній та північній частинах Польської держави, що до 1945 належали Німеччині. Акт геноциду проти українського народу. 9 вересня 1944 між комуністичними урядами УРСР і Польщі було підписано угоду про взаємний обмін населенням у прикордонних районах. Переселення українців з їх етнічних територій, яке мало за умовами угоди носити виключно добровільний характер, проводилося найчастіше примусово і з застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи застосовували найрізноманітніші засоби для зростання масштабів переселення - позбавлення прав українців на землю, ліквідація рідного шкільництва, культурно-освітніх установ, греко-католицької церкви та інші.

В жовтні 1944 - серпні 1946 р.р., за даними польських джерел, було переселено 482 тис. осіб.

Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського цивільного населення викликали закономірну рішучу протидію національно-патріотичних сил - Української Повстанської Армії та націоналістичного підпілля Організації Українських Націоналістів на території Закерзоння, що становило серйозну загрозу для існування тоталітарного режиму в цілій Польщі. В цих умовах польська комуністична влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила повністю виселити українське населення з його етнічних земель і розпорошити українську національну меншину в Польщі.

Приводом до початку Операція Вісла стала загибель 28 березня 1947 в р-ні с.Яблонне (на шосе між Балигородом і Тісною) у бою з відділом УПА (командир-майор С.Хрін) заступника міністра оборони Польщі генерала К.Свєрчевського. В цей же день на засланні політбюро ППР було прийнято рішення про цілковиту депортацію українського населення у новостворені на колишніх німецьких землях воєводства - Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське.

28 квітня 1947 року (за іншими даними - 24 квітня 1947 р.) о 4.00 годині ранку шість польських дивізій (близько 17 тис.чол.) та відділи Корпусу Безпеченьства Публічного (назва органів польської служби безпеки) оточили місцевості, на яких компактно проживало українське населення. В цей же час відділи НКВС і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу. Операція Вісла проводились під безпосереднім керівництвом міністра оборони Польщі маршала Р.Жимерські та ген. С.Моссора.

Депортаційні заходи проходили в три етапи:

1-й - з 28 квітня до 15 червня 1947 р. виселялись українці з повітів Лісно, Сянік, Перемишль, Ясло, Коросно, Любачів, Горлиці, Ярослав;

2-й - до 30 червня 1947 р. виселялось українське населення з повітів Новий Сонч, Новий Тарг, Томашів Любельський, Грубешів.

3-й - до кінця жовтня 1947 р. виселено населення з решти повітів Закерзоння.

На 31липня 1947 р. за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі Явожно 3800 чол., убито 655 чол. заарештовано 1466 членів українського руху Опору.

Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців органи влади, звичайно, допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських сімей. До кінця 1947 року у місця, звідки було депортовано українське населення, переселено близько 14 тис. осіб польської національності.


Використана література:

Стрільчук В. Операція «Вісла»: перебіг, наслідки, сучасні оцінки // Волинь і волиняни у Другій світовій війні : зб. наук. пр. за матеріалами І Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. подіям Другої світової війни на території Волин. обл.  – Луцьк, 2012. – С. 544-548.

Коментарі можуть залишати лише зареєстровані користувачі