«Мова – це наша національна ознака…»

mova«Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості» (Іван Огієнко).

 

 

  

 

 

 

«Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом» (А. Мокренко).

«Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе» (Оксана Пахльовська).

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу» (Ліна Костенко).

«Засвоюючи рідну мову, дитина засвоює не самі тільки слова, їх сполучення та видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку і філософію мови...» (Костянтин Ушинський).

«Скільки української мовної території, стільки й української державності» (Іван Заєць).

«Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів» (В. Захарченко).

«Мова – далеко не тільки «засіб спілкування», тобто передачі «вже готових думок», як нас усіх учили в імперській школі. Куди серйозніша її місія – бути способом народження тих думок: коли «нема мови», людині просто-напросто «нема чим думати» (Оксана Забужко).

«Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу» (О. Олесь).

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу— це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування» (Панас Мирний).

«Мова росте елементарно, разом з душею народу» (І. Франко).

«Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару» (Лесь Танюк).

«Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації» (Ігор Лосєв).

«Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть» (Ліна Костенко).

«Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?» (Михайло Коцюбинський).

«Людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови» (Павло Мовчан).

«Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови...» (Максим Рильський).

«Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики» (А. Бортняк).

«Хто ясно думає, той ясно і говорить» (Н. Буало).

«Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена» (Франсуа Вольтер).

«Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя» (Франсуа Вольтер).

«Немає магії сильнішої, ніж магія слів» (А. Франс).

«Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство» (Шафраник).

Коментарі можуть залишати лише зареєстровані користувачі