Куліш Микола. Аналіз твору "Мина Мазайло"

ukr lit 11«Мина Мазайло» — твір, який порушує проблеми, актуальні як за життя автора, так і зараз. І в третьому тисячолітті можна побачити політичні джерела і суспільний ґрунт найбанальніших побутових явищ, тільки на новому оберті історичної спіралі.

 

 

 

 

Паспорт твору 

Літературний рід: драма

Жанр: сатирична комедія

Тема: зображення міщанства й українізації в Україні у 20-і роки ХХ ст.

Ідея: викриття суспільних антиукраїнських явищ, засудження міщанства, національної упередженості й зверхності(великодержавного шовінізму).

Головні герої:

Мина Мазайло — харківський службовець середніх літ.

Лина (Килина) Мазайло — його дружина.

Рина (Мокрина) Мазайло — їхня дочка.

Мокій — їхній син.

Уля — подруга Рини.

Тьотя Мотя — сестра Лини з Курська.

Тарас Мазайло — дядько Мини з Києва.

Баронова — Козино — вчителька «правильних проізношеній» російської мови.

Тертика

Аренський

Губа — комсомольці, друзі Мокія

Сюжет:

Харківський службовець «Донвугілля» Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище на престижніше — російське Мазєнін, а його син Мокій, котрий «збожеволів від своєї укрмови», намагається йому перешкодити. Підтримує Мокія тільки національно свідомий українець дядько Тарас з Києва. На боці Мини його дружина Килина, дочка Рина, тітка Мотя викликана з Курська (тітка Мокія і Рини по матері).
Врешті-решт, Мину Мазайла звільняють з посади «за систематичний і зловмисний опір українізації».

Сюжетні лінії: Мина — Мокій, Уля — Мокій, тьотя Мотя — дядько Тарас та інші.

Композиція: 4 дії

Сценічне втілення: дістала від Головреперткому республіки категорію «А» (пріоритетність п’єси для укладачів репертуару театрів); обійшла театри Дніпропетровська, Маріуполя, Житомира, Вінниці, Херсона, Одеси, Києва (Київський театр ім. І. Франка, поставив Гнат Юра) і Харкова (харківський театр «Березіль», поставив Лесь Курбас).

Особливості п’єси:

  • Драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ;
  • Немає позитивних персонажів (дядько Тарас сумнівається у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокія теж не можна назвати патріотом: українська мова цікавить його з наукової точки зору);
  • У творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації;
  • Фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.

Сюжет перегукується з п’єсою Мольєра «Міщанин-шляхтич» та трагікомедією І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».


Коментарі можуть залишати лише зареєстровані користувачі

Сертифікати