Коцюбинський Михайло

ukr lit 8Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі Чернігівської управи, на роботу ходив з неодмінною квіткою у бутоньєрці. 

Більш детальну інформацію можна прочитати за посиланням біографія Михайла Коцюбинського нижче подано твір "Дорогою ціною"

 

 

kocubinsky 6Народився Михайло Коцюбинський 17 вересня 1864 року в місті Вінниці.

Навчався в початковій школі, Шавгородському духовному училищі та в духовній семінарії в Кам'янці-Подільському.

Михайло Коцюбинський так і не здобув офіційної вищої освіти. «Але він був високоінтелігентний, умів вести і підтримувати всяку розмову так, що кожний мав задоволення розмовляти з ним. Усе делікатний, старався ніколи нікого нічим не вразити…»

Літературна кар’єра Михайла почалася з повного провалу. У 1884 р. він написав оповідання «Андрій Соловко, або Вченіє світ, а невченіє тьма». Цю першу спробу молодого автора було оцінено вельми скептично.

У 1885 р. увійшов до підпільної "Молодої громади", за що був притягнутий до судової відповідальності.

У 1892 році увійшов у "Братство тарасівців".

У 1891 році екстерном здав екзамен і отримав атестат народного вчителя.

Був високоосвіченою людиною і читав дуже багато. Знав дев’ять мов – три слов’янські: українську, російську, польську; три романські: французьку, італійську, румунську; і три східні: татарську, турецьку та циганську…

З 1892 року працює членом філоксерної комісії, яка була створена для боротьби з епідемією на виноградниках у Бессарабії.

У 1898 році переїжджає до Житомира, видає газету "Волинь", а потім повернувся до Чернігова і очолив відділ сільськогосподарської статистики в губернському земстві.

1909, 1910, 1911 - відвідує італійський острів Капрі.

Був знайомий з Іваном Франком, М. Лисенком — який був його кращим другом, також з Василем Стефаником, Оленою Пчілкою, Лесею Українкою та Михайлом Старицьким.

Хворів астмою і туберкульозом. Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних прогулянок.

 


Коментарі можуть залишати лише зареєстровані користувачі