У 2019/2020 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 10-11 класах здійснюватиметься за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.
У старшій школі викладання зарубіжної літератури забезпечує розвиток умінь і навичок орієнтуватися в потоці різноманітної інформації українською та іншими мовами (якими володіють учні), у світі класичної і сучасної літератури, користуватися сучасними інформаційно-комунікативними технологіями (Інтернет, дистанційне навчання тощо), здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати, оцінювати, систематизувати, зіставляти різноманітні факти й відомості), застосовувати на практиці здобуті в процесі вивчення мови і літератури знання, набуті вміння й навички; удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, умінь дослідницької діяльності, розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, а також їхньої емоційно-духовної сфери, естетичних смаків, загальної культури.
Обізнаність із золотим фондом літератури в найкращих українських перекладах має сприяти формуванню світогляду учнів, усвідомленню місця України на тлі світової культури, вихованню високої особистої культури.
Твори сучасних авторів Європи та США (запропоновані в програмі на вибір) мають допомогти учням інтегруватися у XXI століття через культуру, познайомитися із сучасними підлітковими романами, замислитися над питаннями, що виникають у школярів у процесі дорослішання й вибору власного життєвого шляху.
У 11 класі учні дедалі більше залучаються до роботи з інформаційними ресурсами, творчо-проектної діяльності, групової роботи, діалогових форм (дискусія, виступ перед аудиторією, виступ у блозі тощо)
Рекомендовані види контрольних робіт в 11 класі: відповідь на запитання, поширена відповідь на запитання, тести, різнорівнева контрольна робота, есе, розповідь.
Рекомендовані форми уроків розвитку мовлення у 11 класі: твір – роздум, твір – міркування, твір – характеристика, твір – літературний портрет, портретна замальовка, твір – етюд, твір – есе, твір – рецензія, твір – огляд, віртуальна екскурсія, паспорт книги, конференція, бліц – диктант, портфоліо літературного героя, порівняльна характеристика літературного героя.
Навчальний матеріал зарубіжної літератури в 11 класі (рівень стандарту) передбачає усього 35 годин: текстуальне вивчення творів 30 годин, розвиток мовлення 4 години, позакласне читання 1 година. Учитель може спланувати свою навчальну роботу з учнями таким чином: вступ. Література. Мораль. Людяність (1 год); Золоті сторінки далеких епох (3год.); Модернізм (6 год.); Шедеври європейської лірики першої половини ХХ століття (6 годин); Проблема війни і миру в літературі ХХ століття (5 год.); Людина та пошуки сенсу існування в прозі другої полрвини ХХ століття (5 год); Література другої половини ХХ – початку ХХІ століття (2 год); Сучасна література в юнацькому читанні ((2 год.); ПЧ (1 год.) зад); Підсумкова контрольна робота за шкільний курс зарубіжної літератури (1 год.).
Вивчення зарубіжної літератури спрямоване на реалізацію головної мети української середньої школи на сучасному етапі – освіта для життя. Художня література має допомогти учням виробити моральні орієнтири, громадянську позицію і власну траєкторію подальшого життя, в якому книжки будуть вірними супутниками й порадниками.
Серед викликів ХХІ століття найважливішими є вимоги до нового типу гуманістичної особистості.
Шкільний предмет «Зарубіжна література» в 11 класі може постати базисом для формування в учнів уявлень про європейську ідентичність. Літературні твори країн Західної, Східної, Південної та Північної Європи, що входять до шкільної програми «Зарубіжна література» - це дзеркало, у якому відображаються усі реалії європейської людини (здобутки і розчарування; всесильність і слабкість; історичні відкриття і історичні травми, радість і біль, оптимізм і песимізм).
Тому пропонований шкільний курс зарубіжної літератури 11 класу має розширити кругозір наших учнів, підготувавши їх до адекватної комунікації із Західним світом. Для цього передусім потрібно прочитати базові твори, які сформували фундамент європейської ідентичності. Майже століття тому в українській критиці точилися дискусії про дух Фауста, про європейського рантьє, який приходить на зміну аристократії. Тенденції до «дегуманізації мас» не зникли й сьогодні. Медіапростір часом прагне сформувати з людини зомбі, а не критично налаштованого індивіда, здатного адекватно сприймати соціально - політичні процеси навколишньої дійсності.
Отже, шкільний курс «Зарубіжної літератури» у 11 класі мав би стати основою для формування критичного мислення. Європа - це передусім критичне мислення. Це, звичайно не нігілізм, не цинічне заперечення усього, шо є навколо. Просто європейці знають, що сама по собі людська натура - досить небезпечний феномен. Людину потрібно контролювати, зокрема на державних посадах. Європа бачила страшні трагедії. А Україна й поготів здобула кров’ю своє право бути в Європі.
Історія української культури – це, зокрема, й історія перекладів. А переклади можуть бути важливим сегментом історико - культурного процесу. Україські письменники мають особливі досягнення в царині художнього перекладу. Іван Франко, Леся Українка, Михайло Старицький, Пантелеймон Куліш, Валер'ян Підмогильний, Максим Рильський, Дмитро Павличко, Ліна Костенко, Василь Стус, Іван Драч, Юрій Андрухович, що сформували особливу школу художнього перекладу. А що й казати про шістдесятників, «покоління бунту опору» (О.Пахльовська), органічнопов'язане з європейським світоглядом
Художня література - наш найсокровенніший і діяльний засіб спілкування. Це воїстину єдиний спосіб обговорити наодинці наші глибинні турботи: самітність, кохання, тривогу, пориви, страх.
Одна із головних традицій літератури – її безкомпромісна серйозність. Візьміть книгу будь –якого письменника, і ви переконаєтеся, що у нього є багато чого вам сказати серйозно і задушевно. У світі немає іншого рівня спілкування, щоб було рівноцінним художній літературі.
Письменство належить до тих рідкісних речей у житті, які неможливо творити індивідуально. Література більше нагадує діалог, аніж проповідь чи лекцію.
Література – невід’ємна складова у житті та розвитку суспільства. Вона є найбільшою скарбницею мудрості, що відкрита для кожного.
Сфера культури духовної – це перш за все література, книга.
Таким чином, місія зарубіжної літератури, що викладена у шкільному курсі зарубіжної літератури, полягає в усвідомленні «свого через інше».