Перша писемна згадка датується 1395 р., коли для оборони цього краю син великого литовського князя Дмитро Корибут побудував Старовишнівецьку фортецю на Збаразькій горі, що на правому березі річки Горинь. Після цілковитої руйнації у 1494 році князь Михайло Вишневецький розпочинає будувати новий замок, але вже з протилежного боку.
Відтоді й на декілька століть Вишнівець став родовим гніздом князів Вишневецьких. У 1530 році між замком і рікою Горинь було споруджено Вознесенський храм. У Вишнівці народився Дмитро Байда-Вишневецький, легендарний засновник козацької дружини на Малій Хортиці (1550), що стала прототипом Запорозької Січі на Дніпровських порогах. На жаль, у 1564 році Байда потрапив у турецький полон і був страчений у Стамбулі (зачеплений ребром за гак).
Інші князі Вишневецькі також прославили свій рід у походах та битвах. Одними з найбільших українських фундаторів була Раїна Могилянка, двоюрідна сестра київського митрополита Петра Могили. Як ревні захисники православ'я, вони заснували Прилуцький, Межигірський монастирі.
1603 р. Вишнівець був місцем зав'язки історичної драми - сходження на московський престол Димитрія Самозванця.
Одним з найвідоміших Вишневецьких став Ярема, син Раїни Могилянки, яка (за версією деяких істориків) перед смертю просила Ярему (хоча йому було лише вісім років) не зрікатися батьківської віри, та він не дотримав слова. За князювання Яреми замок у Вишнівці розбудовували. У 1640 р. князь розпочав будівництво великого замку, модернізував замкові укріплення і звів оборонний монастир кармелітів, які утворили цілісну оборонну твердиню. Щоправда, замок, який розбудував Ярема Вишневецький, проіснував менше півстоліття через численні напади турків і татар. Нове життя вдихнув у розграбований замок останній нащадок роду Вишневецьких Михайло Серватій. Один із найбагатших людей тодішньої Речі Посполитої, якому належали величезні землеволодіння в Україні, Литві та Білорусі. Він займав найвищі державні посади канцлера і гетьмана литовського. Як сподвижник Івана Мазепи прославився під час російсько - шведської війни. Року 1720 Михайло Сервацій перебудував Вишнівецький замок у пишний палац на зразок французьких позаміських резиденцій (Версаля). Відтоді й за наступних власників графів Мнішеків та генерала Демидова палац перетворили на розкішну резиденцією світового рівня з вишуканими інтер'єрами, великою бібліотекою та скарбницею мистецьких шедеврів. Не дивно, що містечко приваблювало впливових та відомих людей. 1781 р. тут побував наступник російського престолу, великий князь Павло Петрович, польський король Станіслав Понятовський, французький письменник Оноре де Бальзак та інші.
Крім палацу було закладено парк площею 217 га, який складався із двох частин - італійського саду (автор Ф. Бургійон) та англійського парку (автор Д. Міклер).
У XX ст. Вишнівецький замок зазнав руйнацій. Під час Першої світової війни містечко опинилося у прифронтовій смузі, що аж ніяк не сприяло збереженню національної пам’ятки. Під час Другої світової війни палац та інші історичні будівлі були частково знищені. В радянський період його «реставрували» й тут розташовувались різноманітні служби Вишнівецького району, який існував у 1940-1962 роках.
Зараз у Вишневецькому палаці ведуть реставраційні роботи.
Використана література
- 500 чарівних куточків України, які варто відвідати. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007. – 416с.
- Палков Т. Замки Тернопілля. Історія та легенди. Путівник. – Львів «Ладекс», 2011. – 64с.