У народі існують легенди ніби у Збаражі збирались хоробрі дружини для захисту рідного краю, відтак це місце стало називатися Збиражем, а пізніше Збаражем. Перша писемна згадка збереглася у Галицько-Волинському літописі 1211 року. У 1241 році його зруйнувала татаро-монгольська навала.
Аж у 1393 року про місто згадано у зв'язку зі спорудженням феодального замку князем Дмитром Корибутом, котрий володів навколишніми землями наприкінці XIV ст. У 1463 р. дідичем міста Збараж і сіл, що до нього належали, став Василь Васильович (Несвізький). Він першим почав величати себе князем Збаразьким. Через деякий час князі Збаразькі належали до найбільших землевласників Волині. У 1474 р. під час татарського нападу князь Василь Несвізький, який не був у змозі оборонятися перед переважаючими силами ворога, згорів у замку разом із цілої залогою. Його дружину та дітей забрали в ясир. І хоча згодом замок відбудували, утім у 1589 р., його знову зруйнували татарські орди.
Новий замок вже почали будувати біля поселення, яке так і називалося новий Збараж, перша документальна згадка датується 1583 роком.
Князі брати Христофор та Юрій Збаразькі. були високоосвіченими, прогресивними людьми, які навчалися спочатку в Краківському, а потім - Амстердамському та Падуанському університетах. Саме в останньому їхнім викладачем математики, фізики, астрономії та фортифікаційної справи був відомий учений Галілео Галілей.
У 1611 році Юрій розпочинає будівництво фортеці. Для цього він запросив із Голландії військового архітектора Генріка ван Пене. Під його керівництвом фортецю звели за п'ять років. Потрапити до замку можна було через витягнену двох'ярусну браму. На замковому подвір'ї під захистом валів і бастіонів був розташований елегантний палац. Замок мав дуже розгалужену систему підземних комунікацій. Згодом тут добудували різні сховища та пивниці, де зберігали зброю та продовольство.
Після бездітної смерті братів Збаразьких місто разом із замком перейшло до їхніх родичів - князів Вишневецьких. Князь добре укріпив фортецю, придбав 50 гармат, чимало пороху, зробив запаси продуктів і води. Однак у 1648 р. козаки Максима Кривоноса взяли твердиню майже без опору. Утім через рік Збараж козакам уже не піддався. Сорок днів точилася запекла битва на валах та фортечних мурах села. Польські війська, відступаючи перед козацькими загонами Богдана Хмельницького, зупинились у Збаражі й організували оборону. 30 червня до міста підійшов козацький полк Данила Нечая, а на початку липня - основні сили козаків на чолі з гетьманом і численна кримська орда, з якою Б. Хмельницький уклав союзний договір. Місто Збараж, замок, всі польські сили опинилися в щільному кільці. Серед захисників почалися хвороби, голод, паніка.
Тоді ж було укладено мирної угоди між Б. Хмельницьким та польським королем Яном III Казимиром, що відбулося після відомої Зборівської битви 15-16 серпня 1649 року.
Втрати поляків під Збаражем були значними. Із 9-тисячної залоги облогу пережили лиши три тисячі вояків. У запеклих боях за Збараж полягло також немало козаків та селян-повстанців, зокрема славний полковник Станіслав Морозовицький, відомий як Морозенко, якому присвячена одна із найпоетичніших пісень-дум козацько-героїчного циклу («Ой Морозе-Морозенку…»).
Найбільшого руйнування зазнав Збараж під час турецького нашестя 1675 року. Розраховуючи на милосердя з боку атакуючих, місцеве населення, що переховувалося в замку, стягнуло з мурів шістдесят піхотинців під керівництвом французького капітана Де Сотеля, зв'язало їх і видало туркам. Однак це їм не допомогло. Турки вирізали усіх, а під замок заклали вибухівки та висадили в повітря частину мурів. Наприкінці XVII ст. замок належав графам Потоцьким. Відтоді фортеця перетворилася на звичайне феодальне помістя.
У самому місті є костел Св. Антонія та Юрія (Єжи) монастиря ордену Бернардинців, муровані церкви Успення Богородиці (1755-1758) та Воскресення Господнього (1760-1764).
Використана література
- 500 чарівних куточків України, які варто відвідати. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2007. – 416с.
- Палков Т. Замки Тернопілля. Історія та легенди. Путівник. – Львів «Ладекс», 2011. – 64с.
- Чайка В. Збаразький замок.: науково-популярне видання. – Тернопіль: Астон , 2011. – 120с.