Хиляк Володимир Гнатович – письменник, етнограф, фейлетоніст, греко-католицький священик, про якого згадував Іван Франко у своїй «Галицько-Руській бібліографії 19 ст.»
Народився 27 липня 1843, с. Верхомля Велика, тепер Новосанчівське воєводство (Польща) — помер 25 червня 1893, с. Літинія недалеко від Дрогобича (Львівська обл.)
Після закінчення сільської школи вступив до 6-класної гімназії у Новому Санчі, а у 7 клас гімназії — у Пряшеві, де здав матуру. Надалі, підтримуючи родинну традицію, посвятив себе богословським студіям.
Перші три роки богословського факультету закінчив у Львівському університеті, а четвертий рік у Єпархіальному інституті в Перемишлі.
Після закінчення студій одружився з дочкою священика (з якою народили та виховали восьмеро дітей) і 1866 року був висвячений та призначений парохом у село Долина біля Шимбарку, пізніше змінив це село на Бортне, в якому пробув 20 років. Останні два роки працював у селі Літинія під Дрогобичем. Там і помер 13 (25) червня 1893 року. Похований на місцевому цвинтарі.
Літературна діяльність
У 1864 р. виступив зі статтею «Із крайнє західної Русі».
1866 рік вийшла етнографічно-фольклорна праця «Весільні звичаї у лемків». Перша повість «Польський патріот» (1872) вивела автора на літературне поприще. Надалі його ім'я не сходить зі сторінок галицьких часописів.
У 1873 р. вийшов твір «Повість на часі». Новим кроком у літературній творчості була найбільш популярна повість «Шибеничний верх» (1877—78) у двох частинах, в якій розповідається про навалу польських конфедератів. На початку 80-х рр. В. Хиляк створив літературне полотно про життя лемків — повість «Руська доля». Обидві повісті — «Шибеничний верх» і «Руська доля» — друкувалися в «Нашому слові» у 1968, 1972—73 роках.
Написав ряд гумористичних оповідань з селянського життя — «Лихо на світі», «Сипкова поляна», «Гумор у лемків» та інші. У 1882 р. у Львові вийшли три томи творів лемківського письменника, а в 1887 — четвертий том.
Як письменник заслужив щиру повагу і визнання в середовищі лемків.
Видавався під такими псевдонімами: Єронім Анонім, В. Нелях, Лемко Семко та ін.
Використана література:
Красовський Іван. Діячі науки і культури Лемківщини