Фортеця Дамбартон розташована на двох вулканічних вершинах, що піднімаються з річки Клайд, її історичний шлях має 1500 років.
З V століття до 1018 року Дамбартон був центром Королівства Стратклайд, контролюючи південно-західну Шотландію.
Археологи виявили залишки земляного валу з дерев’яними укріпленнями, що огороджували круті схили скелі Дамбартон, і залишки романо-британської кераміки.
Є відомості про те, що в записах 780 року розповідається про «спалення скелі Клайд», на яку напали об’єднані сили піктів і нортумбрійців.У 870 р. атаку очолив Олаф Білий, скандинавський вождь із Дубліна, який тримав в облозі Дамбартон протягом 4 років та місяців і забрав велику кількість скарбів і рабів, коли замок нарешті капітулював.
Стратклайд повільно відновлював свою силу, і до 10 століття він був оплотом нового королівства Шотландії. Першим королем Стратклайда, який став правити Шотландією, був Дункан I, який змінив свого діда Малкольма II у 1034 році. Наступна згадка про замок Дамбартон в історичних документах датується 1222 роком, коли Олександр II згадує тут «новий замок».
Едвард I, король Англії, захопив Дамбартон у 1296 році під час свого першого вторгнення до Шотландії. Англійський гарнізон пішов після перемоги Шотландії в битві при Стерлінгу в 1307 році. Трьох лицарів, захоплених під час битви, Вільям Воллес ув'язнив у Дамбартоні. Сам Воллес був схоплений у 1305 році констеблем замку Дамбартон і, ймовірно, був ув'язнений тут ненадовго. Вежа Воллеса названа на його честь, і за традицією його тримали в Будинку варти.
Після поразки шотландців під Галідон-Хілл у 1333 році Давид II знайшов притулок у замку Дамбартон разом зі своєю дружиною, королевою Жанною. Дійсно, Дамбартон був одним із 5 замків, які залишилися вірними справі шотландського короля. Девід залишився в Дамбартоні, поки корабель не зміг перевезти його в безпечне місце у Франції.
Пізніша середньовічна історія Дамбартона, здається, складається з майже безперервних облог і чвар. У 1489 році Яків IV двічі брав в облогу і підкорив гарнізон лише за допомогою Монс Мег, найбільшої гармати того часу.
Марія, королева Шотландії. У 1548 році маленьку Марію, королеву Шотландії, у віці всього п'яти років, її мати привезла до Дамбартона для безпеки після перемоги англійців під Пінкі. Молода королева пробула тут 6 місяців і ледь не померла від віспи, якою заразилася.
Наступного разу вона приїхала до Дамбартона вже дорослою в 1563 році.
Після втечі Марії до Англії замок протягом 3 років утримувався її прихильниками, відомими як «партія королеви».
Після правління Марії замок Дамбартон втратив свою визначну роль «воріт до Шотландії» і став гарнізонною фортецею.
Олівер Кромвель захопив Дамбартон у 1652 році без жодного пострілу, але найбільша зміна відбулася після невдалого повстання якобітів 1715 року, коли англійський генерал-майор Джордж Вейд наказав перебудувати замок як георгіанський військовий форт.
Після цього замок служив більше державною в'язницею, ніж значною фортецею. Патрік Стюарт, горезвісний 2-й граф Оркнейський, був ув'язнений тут, як і відомі прихильники якобітів.
Найвідомішим туристом була королева Вікторія, яка відвідала це місце в 1847 році, підпливаючи до спеціально побудованого пірсу на своїй королівській яхті. На початку 20-го століття замок перестав виконувати будь-які військові функції, але під час Другої світової війни була встановлена протиповітряна батарея, а в 1941 році замок було розбомблено.
HTML