А що ми знаємо про українську мову? Підбірка найцікавіших фактів.
1. 448 рік — перша згадка про українську мову. Цього року візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “трава”.
2. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов'янського календаря - сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова "серп", що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова "груда" - мерзла колія на дорозі).
3. Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові - ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас через 5 тис. років.
4. В кінці ХVІ - на початку ХІХ ст. в Україні використовували систему письма "козацький скоропис". Написання літер у ній відрізнялося від прийнятого в кирилиці.
5. До ХІХ ст. українську мову називали руською.
6. До ХІХ ст. в українській мові існувало понад 50 систем письма.
7. Першим літературним виданням сучасною українською мовою є "Енеїда" Івана Котляревського.
8. Українська була офіційною мовою Кубанської народної республіки у 1918-1920 роках.
9. Літера “п”— найпопулярніша. Найбільше слів в українській мові розпочинається з “п”, вона також вважається найуживанішою літерою. В 11-томному словнику української мови слова на лiтеру “п” зайняли частину 6-го тому, весь 7-й i частину 8-го.
10. Найрідше вживаємо літеру “ф”. А всі слова, які починають з неї, найчастіше запозичені з інших мов (факт, фініш, фільм).
11. «Найукраїннішою» літерою, тобто не вживаною в абетках інших народів, є «ґ». Цей проривний звук різними способами позначали в українському письмі принаймні з XIV ст., а від 1619 р. веде родовід в українській абетці літера г, котру як різновид грецької «гамми» уперше запровадив у своїй «Граматиці» М. Смотрицький. Цим розрізнялися два звуки — фрикативний (як у слові «голова») і проривний (як у слові «ґанок»). Але реформа українського правопису, здійснена 1933 р. без громадського обговорення, в атмосфері галасливих кампаній проти «шкідництва на мовному фронті» призвела до того, що ця літера була безпідставно вилучена з української абетки. І лише у 1990 p., після більш як півстолітньої відсутності в новому «Українському правописі» було поновлено в деяких словах написання літери «ґ», яка, мабуть, заслуговує ще й на те, щоб називатися найбільш проскрибованою.
12. Українська мова має напівофіційний статус в окрузі Кук штату Іллінойс. США. До складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями, де існує велика українська спільнота.