Визначний український письменник кінця XIX - початку ХХ століття, неповторний майстер соціально-психологічної новели.
Народився 14 травня 1871 року в селі Русів Івано-Франківської області в сім’ї заможного селянина.
У 1880 р. батько віддав до другого класу початкової школи в Снятині.
Навчався у Снятинській міській школі, потім у польських гімназіях у Коломиї та Дрогобичі.
Був виключений з Коломийської гімназії через участь у «Покутській трійці».
По закінченні Дрогобицької гімназії вступив до медичного факультету Краківського Університету.
Поступово втрачав зацікавлення медициною і зрештою у 1900 покинув університет.
У 1904 р. одружився на дочці священика Ользі Гаморак мав трьох синів.
У 1910 р. перейшов батьківський спадок у рідному селі, куди він переїхав і де прожив до кінця життя.
Перші літературні спроби припадають на роки навчання в гімназії; 1897 в чернівецькій газеті «Праця» надруковано кілька його новел з життя покутського села.
Засновує читальні «Просвіти», як член Радикальної партії агітує на виборах, виголошує палкі промови на вічах, 1908–1918 працює послом австрійського парламенту.
1916 Стефаник повертається до літературної творчості, яка триває до 1933.
Помер 7 грудня 1936 року.
Творча діяльність. У 1899р. у Чернівцях вийшла в світ перша збірка новел — «Синя книжечка», яка принесла Стефаникові загальне визнання.
Наступного року вийшла друга збірка Стефаника — «Камінний хрест», яку також було сприйнято як визначну літературну подію.
У 1904 p. — письменник опублікував третю збірку новел — «Дорога».
У 1905р. вийшла четверта збірка письменника — «Моє слово», в якій уперше була надрукована новела «Суд», яка завершує перший період творчості Стефаника.
У 1916 р. він написав новелу «Марія», яку присвятив пам’яті Франка.
Згодом письменник опублікував шість новел, які разом із творами другого періоду «Діточа пригода» і «Марія» склали п’яту збірку— «Вона— земля», видану 1926 р.
Протягом 1927—1933 pp. Стефаник опублікував ще понад десять новел. Він писав автобіографічні новели, наприклад, «Нитка», «Браття», «Серце», «Вовчиця», «Слава йсу», «Людмила», «Каменярі»