6 листопада виповнюється 205 років з дня народження будителя національної свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині Маркіяна Семеновича Шашкевича.
Він народився 6 листопада 1811 р. у селі Підлісся тодішнього Золочівського повіту, що на Львівщині, у сім'ї священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім навчався у Золочівській німецькій школі, а також у Львівській та Бережанській гімназіях (тоді і почав писати вірші).
З 1829 року Шашкевич навчався у Львівській духовній семінарії та водночас був слухачем філософського відділу університету. 21 лютого 1831 р. за порушення семінарського режиму й "вільнодумство" Маркіяна Шашкевича було виключено з семінарії.
По смерті батька (1833 р.) Маркіян Шашкевич знову поступає у Львівську семінарію і після її закінчення (1838 р.) стає священиком у селах Львівщини (Гумниська, Нестаничі, Новосілки). Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем заснував "Руську Трійцю" та згуртував національно свідому молодь (Г. Ількевича, І. Білинського, Ф. Мінчакевича, М. Козловського, А. Величковського та ін.) на боротьбу за національно-культурне відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях. Як результат їх діяльності була поява фольклорних збірок "Син Руси" (1833 р.) і "Зоря" (1834 р.) та альманаху "Русалка Дністровая" (1837 р.), що вплинула на національне відродження й розвиток української літератури в Галичині.
Перший вірш Шашкевича "Голос галичан" з'явився в друку 1835 р. Його поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком та ін. Крім кількох інтимно-ліричних поезій ("До милої", "Туга за минулим", "Думка") Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру ("Руська мова", "Дайте руки", "Слово до чтителей руського язика", "Побратим", "Лиха доля"...), також на історичні теми: "Хмельницького обступлення Львова", "О Наливайку", "Болеслав Кривоустий". 1836 р. Шашкевич опублікував брошуру "Азбука і Abecadlo", спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Шашкевич переклав частину "Слова о полку Ігоревім" та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842 р.). Посмертно Я. Головацький видав його "Читанку" для малих дітей (1850 р.), яка з успіхом використовувалась в початкових школах Галичини.
Матеріальні нестатки, постійне цькування властей вкрай погіршили здоров'я Шашкевича (зі студентських років він хворів на сухоти). 1842 р. поет перебрався до Новосілок Новомилятинського району й остаточно занедужав. Смерть молодшого сина спричинила в нього тяжкі переживання і сприяла загостренню туберкульозу. Втративши зір і слух, паралізований він ще кілька місяців страждав. 7 червня 1843 р. Маркіян Шашкевич помер. 1891 р. тлінні останки Маркіяна Шашкевича перенесено до Львова. 1911 р., у століття народження письменника, відбулося величаве свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника.