2 лютого (21 січня) 1812 року народився видатний український письменник Євген Гребінка.

Народився Євген Гребінка на хуторі Убіжище (давніша назва Гребінчин Яр) Пирятинського повіту  в сім'ї дрібного поміщика - штаб-ротмістра Малоросійського кавалерійського полку П. І. Гребінки, який був учасником війни 1812 року, пройшов шлях до Парижа, після відставки займався господарством, мав 20 кріпаків.

 Син його у 1825-1831 роках  Є. Гребінка  навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, одержав чин 14 класу. Улітку 1831 р. повернувся додому, відвідав Лубни, гостював у Снітині в маєтку Новицьких (товариш по гімназії), пережив особисту драму через кохання до його сестри (описав у "Записках студента", 1841). На початку вересня виїхав до Пирятина. 7 вересня Пирятинське дворянство обрало Є. Гребінку обер-офіцером резервного ескадрону Малоросійського кавалерійського полку, який базувався у Переяславі. У грудні 1831 року вийшов у відставку і повернувся до Убіжища, працював над "Малоросійськими приказками" (1834 р.).

У кінці 1833 р. виїхав до Петербурга – служив чиновником, з 1835 р. викладав словесність у Дворянському полку, з 1837 р. - у військово-навчальних закладах. Був знайомий з видатними особистостями того часу: Г. Квіткою-Основ'яненком, П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, В. Забілою, І. Сошенком, О. Пушкіним, І. Криловим, О. Кольцовим. І. Тургенєвим. У 1836 році знайомиться з Тарасом Шевченком, підтримував його матеріально, допомагав у самоосвіті, взяв безпосередню участь у викупі поета з кріпацтва. Гребінка дбав і про піднесення освіти рідного краю. 1847 року він організував приходське училище для дітей села Рудки, надсилав для нього кошти

У травні 1836 р. виїхав з Петербурга до Убіжища. Пробув тут до вересня, відвідав Мокрицьких, писав  "Оповідання пирятинця"  (видав у 1837 р.). У наступні роки видав у Петербурзі альманах "Ластівка", роман "Чайковський" (1843) та ін. Писав вірші, байки українською і російською мовами. Вже починаючи з 1840 року досить часто приїжджав на Полтавщину: у 1843 році навіть  разом з Тарасом Шевченком (саме під час подорожі стосунки цих великих людей зіпсувалися настільки, що Шевченко зняв посвяту Гребінці з «Перебенді», а намальований ним в 1837 році портрет Гребінки став портретом «невідомої особи». Причини розладу їх відносин невідомі і залишаться навіки таємницею) з російський мовознавцем, укладачем першого словника В.Далем і ін. Під час однієї з мандрівок знайомиться з  поміщиком  Ростенбергом та його онукою Марією Василівною, якій присвятив романс «Очи чёрные», у 1845 році з нею обвінчався.
Неодноразово порушував питання про відкриття в Рудці Лубенського повіту парафіяльного училища (було відкрито восени 1847 р., прийняло перші 15 учнів). У грудні 1848 р. Гребінка помер у Петербурзі. Прах було перевезено на батьківщину і поховано в Убіжищі.