21 березня виповнилось 85 років з дня народження Романа Теодо́ровича Гром’яка — тернопільського літературознавця, критика, доктора філологічних наук (1982), члена Спілки письменників України з 1983 року, головного редактора наукового альманаху «Studia methodologica» (засн. 1993).
Перший голова обласної Ради Всеукраїнського товариства української мови імені Тараса Шевченка «Просвіта». Очолював обласну організацію Демократичної партії України. Обирався народним депутатом СРСР (1989–1991). Від 22 березня 1992 року до 20 січня 1994 року був Представником Президента України в Тернопільській області.
Роман Гром’як народився 21 березня 1937 року в селі Глушин, нині Бродівського району Львівської області. Батько Теодозій Лук’янович (1910–1992) — столяр-тесляр. Мати Ольга Захарівна (1912–1995) — домогосподарка.
Після арешту 1947 року батька, засудженого за зв’язки з підпіллям ОУН–УПА, жив у сім’ї діда, який щойно повернувся з Сибіру, куди був депортований ще 1941 року.
Навчався в місцевій сільській школі. Закінчивши семирічку, продовжив навчання в педагогічному училищі в місті Броди. Закінчивши його з відзнакою, Роман Гром’як 1955 року вступив на історико-філологічний факультет Львівського педагогічного інституту. У зв’язку з переведенням Львівського педінституту в місто Дрогобич, навчання закінчив 1960 року в Дрогобицькому педагогічному інституті імені Івана Франка. Учителював на Хмельниччині і Тернопільщині. 1964 року вступив до аспірантури Львівського університету імені Івана Франка, 1967 року закінчив її.
Чотири роки (від вересня 1967 року до серпня 1971 року) працював на кафедрі естетики та теорії літератури Донецького університету — асистент, старший викладач, доцент, заступник декана філологічного факультету. 1969 року став кандидатом філософських наук.
У 1971 Роман Гром’як працював доцентом кафедри Тернопільського фінансово-економічного інституту, деканом фінансово-економічного факультету, з 1975 р. завідував кафедрою української та російської літератури Тернопільського педагогічного інституту імені Ярослава Галана.
1982 року в Інституті літератури АН УРСР захистив докторську дисертацію «Методологічні засади літературно-художньої критики».
Від 1992 року — професор Українського вільного університету (Мюнхен). У 1997–1999 роках працював в Яґеллонському університеті (Краків).
Автор праць з естетики літературної творчості, теорії літератури, літературно-художньої критики, зокрема книг:
- «Цілісний аналіз художнього твору» (1970, співавтор),
- «Естетика і критика» (1975),
- «Іван Франко. Краса і секрети творчості» (1980),
- «Культура і спосіб життя соціалістичного суспільства» (1982, співавтор),
- «Громадянськість і професіоналізм» (1986),
- «Що доведено життям» (1988),
- «Вертеп, або як я став народним депутатом СРСР» (1992),
- «Вертеп-2, або у хащах влади» (1995),
- «Культура, політика, інтелігенція» (1996),
- «Давнє і сучасне. Вибрані статті з літературознавства» (1997),
- «Літературознавчий словник-довідник» (1997, 2006, співавтор),
- «Історія української літературної критики» (1999) та ін.
Помер Роман Теодо́рович Гром’як 3 травня 2014 р.
Використана література:
Олег Герман «Весняний промінь згас: не стало Романа Громяка – першого керівника Тернопільщини» // «Про все» 15.05.2014р