"Любов до України — велика річ, але треба ще собі усвідомлювати, навіщо нам тая Україна потрібна...",- так писав Леонід Мосендз - поет, прозаїк, публіцист, критик, перекладач, учений.

Леонід Мосендз народився в Могилеві-Подільському у родині управителя панського маєтку. З семирічного віку хлопчик разом з рідними мешкав у Ялтушкові і Маньківцях, нині Барського району, а згодом у Яришеві (Могилів-Подільський район), де повторно закінчив двокласну школу. Після цього Л.Мосендз здобув фах у Вінницькій учительській семінарії, яку блискуче закінчив у 1916 році. Деякий час він учителює, а потім опиняється на румунському фронті. Національно-визвольна боротьба 1917 року захопила юнака, хоча, як він зізнався, “до 1918 року був російським патріотом”. Але “за один місяць з мене був український націоналіст”. У 1919 р. Леонід Маркович став вояком української армії, де вже служив старший брат.

Через сухоти Л.Мосендз військо залишив, почав учителювати в Гнівані, проте у 1920 році після смерті матері емігрував. Перебував у Польщі, а 1922 року переїхав до Чехословаччини. Екстерном закінчив курс гімназії з тим, щоб мати право вчитися далі. У 1928 році Л.Мосендз закінчив хіміко-технологічний факультет Української господарської академії в Подебрадах під Прагою. А вже в 1931 році молодий інженер-технолог стає доктором технічних наук, автором цікавих публікацій в науковій пресі, власником патентів на ряд технічних винаходів.

Тридцяті роки для Л.Мосендза – час становлення як письменника, хоча писав він десь з 1921 року. У 1936 році в Чернівцях видає автобіографічну повість “Засів”, наступного року у Львові – збірку оповідань “Людина покірна”, а в 1939 там же – нову збірку оповідань “Відплата”.

Нарешті, у 1941 році в Празі виходять окремим виданням і вірші Мосендза, книжка мала назву “Зодіак” і містила патріотичну поезію.

У 1945 році письменник переїздить до Австрії і мешкає спочатку в Інсбруці, а згодом Зеєфельді та Зальцбурзі. В цей же час хвороба прогресувала, що заставило письменника переїхати в Швейцарію на лікування. Тут він багато працював: писав нову поему, статті, роман “Останній пророк” – про предтечу Ісуса Христа Іоанна Хрестителя, появу християнської ідеології та її суперечливий розвиток. Однак під час другої операції 13 (за іншими даними 14) жовтня 1948 року Леонід Мосендз помирає у місті Бльоне.