10 січня 1838 року народився український поет і громадський діяч Буковини Григорій Іванович Воробкевич. Григорій Воробкевич був молодшим братом і однодумцем Сидора Воробкевича у відстоюванні народних мовно-поетичних засад освіти і письменства краю, у змаганнях проти насаджування москвофілами згубного «язичія».
Літературна діяльність Г. Воробкевича почалася у Львові друкуванням творів під псевдонімом «Наум Шрам» (за іменем одного з героїв «Чорної ради» П.Куліша). У кращих своїх творах у дусі народних пісень він показав життя буковинського населення, зобразив картини визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького.
Окрім багатьох віршів, відомі його дві великі думи: «Богдан під Львовом» і «Берестечко». Важливою темою для поета завжди були проблеми людських негараздів та неволі. Особливо гостро у своїй творчості Григорій Воробкевич виступав проти «язичія» західноукраїнських москвофілів, національного гніту, провокаторів, що намагалися зіштовхнути румунів і русинів.
Згодом, на слова молодшого брата Сидір Воробкевич видав збірку пісень для школярів, яка була на той час єдиним українським посібником для буковинського учнівства.
Збірник поезій автора видано посмертно в 1904 році.