logo
  • Головна
  • Лемківські новини
  • Навчання
    • 5 клас
    • 6 клас
    • 7 клас
    • 8 клас
    • 9 клас
    • 10 клас
    • 11 клас
    • Біографії письменників
    • ІКТ технології в навчанні
  • Українознавство
    • Цікаве про мову та літературу
    • Відомі українці
    • Сучасна українська література
    • Літературний календар
  • Мандрівки та фотоспогади
    • Подорожуючи Україною
    • Подорожуючи світом
    • Фотогалерея
      • 2017 рік
      • 2016 рік
      • 2015 рік
      • 2014 рік
      • 2010 рік
  • Ігри та розваги
    • Пазли
    • Кросворди
    • Ребуси
  • Мої досягнення
  • Ви тут: 
  • Головна
  • Мандрівки та фотоспогади
  • Подорожуючи Україною
  • Святоуспенська Унівська Лавра

Святоуспенська Унівська Лавра

0

750 9989Унівська обитель — найбільший паломницький центр у Галичині, куди щорічно до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці Одигитрії та цілющого джерела прибувають десятки тисяч прочан.

 

 

 

 

 

750 9989

Перша писемна згадка про обитель датована 1395 роком. На початках монастирем опікувалися правителі Галицько-Волинської держави. У середині XIV ст. його новими опікунами стали православні литовські князі з роду Гедиміновичів.

1549 р. монастир спалили татари. Після пожежі шляхтич Олександр Ванько Лагодовський розпочав будівництво оборонної мурованої церкви, яку заклав на цілющому джерелі.

Давній переказ розповідає про ці події: занедужавши на хворобу ніг, Ванько Лагодовський мав уві сні видіння Богородиці. Вона порадила йому їхати на схід від своїх маєтностей і шукати джерело, умившись в якому, недужий повинен був зцілитися. Пошуки привели Лагодовського до джерела, поблизу якого було згарище монастиря. Після зцілення шляхтич дав Богові обіцянку відродити знищений храм та обитель і дотримав свого слова.

750 9997

 Храм Успення Пресвятої Богородиці, будівництво якого було завершене не пізніше 1770-х рр., є найціннішою пам'яткою архітектурного ансамблю монастиря. Святиню було зведено у вигляді однонавного храму з півкруглою вівтарною апсидою. Бійниці у фризі, що тягнеться попід самим дахом, свідчать про оборонний характер споруди, її приналежність до типу церков-твердинь. Було зведено також чотири наріжні вежі та мури між ними, а довкола монастир був обведений оборонним земляним валом та ровом.

Період розквіту та розбудови монастиря тісно пов'язаний із давнім українським шляхетським родом Шептицьких. У другій половині XVII — першій половині XVIII ст. архимандритами монастиря були Варлаам (1668) та Атанасій (1713) Шептицькі. Упродовж майже ста років при монастирі діяла друкарня.

За часів Австрійської імперії Унівський монастир було закрито.

750 9986

Подальша доля монастиря пов'язана з особою українського греко-католицького діяча Галицького Митрополита, кардинала Михайла Левицького (1774-1858), який домігся від австрійського уряду повернення монастирських маєтків церкві.

Чернече життя у мурах давнього монастиря відродив Митрополит Андрей Шептицький. Унівську резиденцію галицьких митрополитів разом із належними їй маєтками він передав монахам Студійського Уставу. Відроджена обитель отримала статус Лаври.Кількість ченців швидко зростала, було створено самодостатнє господавство, діяв сиротинець, сформувалася величезна бібліотека, виходив друком щомісячник “Ясна путь”. У 30-х роках відкрито іконописну майстерню, найважливішими роботами якої стали розписи інтер’єру храму та зовнішніх стін монастиря.

Розвиток монастиря припинився з приходом радянської влади та арештом в 1947 р. архимандрита Климентія. Після Львівського псевдособору 1946 р. в Уневі було створено концтабір для католицького духовенства, згодом — притулок для людей літнього віку, перепрофільований пізніше на психоневрологічний інтернат.

У 1991 р. храм та три колишні келії повернуто ченцям. Тепер у відновленій Святоуспенській лаврі проживає близько 40 монахів. Також у 1998 р. у приміщенні лаври відкрито Музей сакрального мистецтва (відновлений 2011 р.).

На території Лаври відкрито частину давніх оборонних укріплень та в'їзну браму (на монастирському подвір'ї).

Від монастиря можна піднятися на Чернечу гору, де сьогодні розташований монаший цвинтар. Колись тут було городище ІХ ст. Володимирів град, від якого збереглися так звані Володимирові вали. За теперішнім кладовищем відкрито фундамент давнього храму, також тут можна оглянути хрести та надгробки, що датуються XVII ст. Трохи далі на горі біля прапора розміщено криївку.

  • 750_9981
  • 750_9977
  • 750_9967
  • 750_9974
  • 750_9997
  • 750_9980
  • 750_9973
  • 750_9986
  • 750_9969
  • 750_9989
  • 750_9970
  • 750_9984
  • 750_9979
  • 750_9988
  • 750_9983
  • 750_9976

Мандрівки навігація

  • Подорожуючи Україною
  • Подорожуючи світом
    • Європа
    • Туреччина
    • Йорданія
    • Франція
    • Мальта
    • Велика Британія
      • Англія
      • Шотландія
      • Уельс

Найцікавіше

  • Кам`янець-Подільська фортеця - "Квітка на камені"
  • Батурин
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • ВИШНІВЕЦЬ
  • Збараж
  • Хотин
  • Річка Йордан. Йорданія (частина 3)

Літературна Тернопільщина

  • Іванна Блажкевич
  • Іван Франко на Тернопільщині
  • Легенди Тернопільщини
  • Тарас Шевченко і Тернопільщина
  • БОРИС ХАРЧУК
  • Степан Будний
  • Ганна Костів-Гуска

Радимо прочитати

  • Народні перекази та легенди
  • Іван Крип'якевич "Малі козаки" (позакласне читання для учнів 5 класу)
  • Чигирин
  • Валерій Шевчук "Панна квітів"
  • Олекса Стороженко "Голка"
  • В. Королів-Старий "Потерчата"
  • Список літератури для читання влітку 11 клас
Перегляди статей
9016384

Copyright © 2016-2026. Персональний сайт Іванни Склярової.

Авторські права застережені. При використанні матеріалів сайту - посилання обов'язкове! 

  • Карта сайта

Введіть ім'я

  • Забули свій логін?
  • Забули свій пароль?
Mobile Version