Навчання

ukr mova 6У сучасній українській мові чіткого розмежування щодо вживання закінчень -а, -у, -я, -ю немає. Однак існує певна закономірність у їх використанні. Так, у родовому відмінку однини іменники II відміни мають закінчення -а, -у (у м'якій групі - -я, -ю). При визначенні закінчення беруть до уваги семантико-морфологічні та акцентологічні (наголос) ознаки іменника. 

 

 

ukr mova 6Іменник – частина мови, яка має значення предметності і відповідає на питання хто? що? Іменник виражений у граматичних категоріях числа, роду, відмінка. У реченні іменник найчастіше виступає підметом або додатком, але може бути будь-яким іншим членом речення.

ukr mova 6

Іменники бувають чоловічого, жіночого або середнього роду. Рід іменника визначаємо, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно або поєднуючи із цей, ця, це: цей степ (він), цей біль (він), цей собака (він), ця путь (вона), ця адреса (вона), це листя (воно).

 

 

 

ukr mova 6

Категорія числа узагальнено відображає кількісні відношення предметів, позначуваних іменниками. Словозмінна категорія числа реалізується в українській мові у протиставленні двох рядів форм - однини і множини. 

 

ukr mova 6У мові є ряд іменників, які не мають відмінкових закінчень і в усіх відмінках виступають у тій самій формі.