Категорія числа узагальнено відображає кількісні відношення предметів, позначуваних іменниками. Словозмінна категорія числа реалізується в українській мові у протиставленні двох рядів форм - однини і множини.
Однина означає, що названий предмет мислиться як один з якогось класу однорідних предметів. Множина вказує на два, три і більше (аж до нескінченності) однорідних предметів.
За давньоруської доби існувала ще й третя форма числа в іменників - двоїна. У процесі розвитку української мови ця форма відмерла; залишки її маємо в словах очі, плечі (але тепер вона вже має значення множини).
Вправи для закріплення
Число іменників
Вправа 1. Іменники, що вживаються тільки у формі однини та тільки у формі множини, записати у дві колонки.
Карпати, Україна, мідь, мед, іменини, двері, Жуляни, нафта, заробітки, Донбас, хащі, боротьба, сукно, терези, Львів, ясна, Суми, молоко, джунглі, сум, макарони, вермішель, ночви, алюміній, бетон, ясла, канікули.
Вправа 2. Виписати збірні іменники (ставлячи їх у початковій формі). Визначити рід кожного. Пояснити, чому збірні іменники не мають форми множини.
Знову осінь, знов у дальній вирій птаство з України відліта… (Є.Гуцало.) Буйнотрав’я доли заквітчало, перелітним птахом прокричало. (Л.Тендюк.) Ворони у гіллі – як чорне шмаття ночі… (Б.Чіп.) Зжовкне листя вліті, відчахнеться віття. (М.Стельмах.) Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі. (Л.Костенко.)
Вправа 3. Визначити іменники, що вживаються тільки у формі множини або тільки у формі однини.
Як ото дехто тримається за гаманець із грішми! Але гроші випурхують з рук, либонь, ще проворніше, ніж виривається з пальців зловлена уві сні казкова жар-птиця. Та не всі покладаються на силу грошей, знаходиться багато таких, що з дитинства і до старості дбають про знання, досвід, розум, бо й сила перед розумом никне, бо жодні статки не дорівняються в ціні до золотого слова.
Вправа 4. Іменники, що вживаються тільки у формі множини, підкреслити.
І. Годі, діброво, тобі сумувати… Глянь, зеленіють високі Карпати… (З.Красівський.) Як попіл, падали на гай холодні присмерки. (М.Рильський.) До гострих пахощів гречок примішувався свіжий дух материнки, ромену та чебрику. (О.Кониський.) В хлопців щелепи, як жорна, під pум’янцем ходять жовна. (Л.Костенко.) Ворона з’їла гаву, сиром закусила. У лестощах бува магічна сила! Наївся дрижаків.