Іменники бувають чоловічого, жіночого або середнього роду. Рід іменника визначаємо, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно або поєднуючи із цей, ця, це: цей степ (він), цей біль (він), цей собака (він), ця путь (вона), ця адреса (вона), це листя (воно).
Вправи
1. Визначити рід виділених іменників.
Учитель, робітник, лікар, орел, вовк, коза, вівця, син, дочка, дитя, ім’я, коліща, маестро, леді, кашне, шахи, ножиці.
2. Переписати. Вказати іменники, які можуть позначати осіб як чоловічої, так і жіночої статі.
Оженився сирота Іванко, узяв сироту Оленку. (Нар.творч.) Базіка бреше, коли схоче, брехнею рот собі лоскоче. Хоч він і гострий на язик, а сам заїка із заїк. (С.Брант.) Гляньте, як працює, бідолаха, аж язик висолопив. (І.Нечуй-Левицький.) Непосида сойка метушиться, дбає про запаси для зими. (Є.Гуцало.) Три роки суд хапузі присудив. Той з хабарів податку не платив. (В.Ортинський.)
3. Виписати іменники спільного роду. Один з виписаних іменників увести до двох самостійно складених речень так, щоб у першому він означав особу чоловічої статі, а в другому - особу жіночої статі.
Базіка набалака – і в торбу не збереш. Соня та ледацюга – рідні брати. Гуляка гуляв: ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов – не знайшов підошов. З достатків хороших не йдуть в міхоноші. Білоручки – дармоїди та недоучки. Нероба гірше пияка. Вереда сам себе раз на рік любить.
4.Подані іменники увести до самостійно складених речень. Особу якої статі називає іменник у складеному реченні? Чи може він називати особу протилежної статі?
Лівша (шульга), знайда, заволока, нахаба, роззява, зануда.