Реймс — це архітектура, що надихає і багата культурна спадщина, достаток дивовижних пам’яток і цілих три об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Найбільше місто, яке відоме чудовим готичним собором, що протягом тисячі років служив місцем коронації французьких монархів.
Реймс (фр. Reims)— місто на північному сході Франції в регіоні Гранд-Ест. Це одне з найпопулярніших місць історичної області Шампань, в якому поєднується історія та сучасність.
До приходу в Галію римлян на місці сучасного Реймса розташовувалося поселення племені ремів і їх місто Дурокортер. Коли Римська імперія стара розширюватися на північ, реми стали союзниками Риму. Цікаво, що вірність імперії вони зберегли протягом усіх галльських війн. Натомість римляни дозволили зберегти ремам законодавство, релігію і систему управління. При Октавіані володіння ремів були включені до складу провінції Бельгіка, а Дурокортер став її столицею. За часів Римської імперії древній Реймс був квітучим містом. Римляни побудували міські укріплення і безліч будівель. У 4 столітті на територію Галлії вдерлися племена германців. Але всі їхні спроби взяти Дурокортер були відбиті. В 406 році місто впало під натиском вандалів, а в 451 році — гунів.
У 719 році місто постраждало від навали армій Карла Мартелла, в ході якого були зруйновані багато пам’ятників римської епохи.
У кінці V ст. прийняв Христову віру король франків Хлодвіг І. Хрещення короля, з яким пов’язане хрещення цілої Франції, відбулося в Реймському катедральному соборі (Нотр Дам де Реймс),у якому з того часу до 1825 року коронувалися всі французькі королі. Із хрещенням короля Хлодвіга пов’язана одна з найтаємничіших легенд Реймса. Як свідчить передання, під час таїнства, яке королю уділяв єпископ Реймса Ремігій, йому явився Святий Дух в образі голуба, що приніс Священну Ампулу з єлеєм для миропомазання. Трьома століттями пізніше, в 816 році, король Людовик І вирішив здійснити обряд коронування в Реймському соборі, використавши миро зі Священної Ампули. Саме ця реліквія стала причиною того, що понад десять століть Нотр Дам де Реймс був місцем коронування всіх французьких монархів.
У ХІІ ст. тут була коронована дочка Великого князя київського Ярослава Мудрого – Анна Ярославна, перша жінка в історії Франції, удостоєна такої честі. У 1429 році, незважаючи на облогу міста англійцями, Жанна д’Арк допомогла провести в собор для коронації короля Карла VІІ. В пам’ять про цю подію в соборі зберігається бронзова статуя Орлеанської діви в обладунках роботи Проспера д’Епіне. У 1211 році собор був зруйнований пожежею. Його відбудова тривала майже 65 років, до 1275-го. Тільки тому він поступається за віком знаному на весь світ Нотр Дам де Парі. Та попри все кафедральний собор Реймса – один із найвитонченіших зразків середньовічної французької готики.
У 1574 році в Реймському кафедральному соборі опинилося старовинне Євангеліє церковнослов’янською мовою – Реймське Євангеліє. Як припускають учені, книгу могла привезти до Франції дочка князя Ярослава Мудрого Анна Ярославна, яка в 1044 році вийшла заміж за французького короля Генріха І. Філологи вважають, що ця писемна пам’ятка походить із українських земель – південного Підкарпаття. Рукопис унікальний тим, що на ньому під час коронацій складали присягу французькі королі. До сьогодні в Реймському соборі зберігається також ще одна велика святиня Франції – золота чаша для коронаційних церемоній, із якої причащалися новопоставлені монархи.
В період Столітньої війни в Реймсі був заснований міська рада, головною функцією якого був захист міста. Після війни місто будується і розвивається. Розвиток Реймса тимчасово зупинилася в період гугенотських воєн і продовжилося після коронації Людовика XIV. Під час Великої Французької революції Реймс стає центром підготовки людей нової формації. Революційні заворушення обійшли місто стороною.
У 20 столітті Реймс стає одним з центром розвитку авіації. В ході Першої світової війни місто було значно зруйноване німецькими військами. Під час Другої світової війни Реймс також був окупований німцями з 1940 по 1944 роки.
Собор Нотр Дам де Реймс по праву називають «Академією мистецтв», адже під його склепінням зібрані найвидатніші твори митців різних століть. Портали храму прикрашають численні вітражі, серед яких є ті, що збереглися з часів його побудови. Три центральні – в 1974 році створив художник Марк Шагал. Славу собору принесли також його розкішні скульптури. Традиційна для багатьох французьких храмів «Галерея королів» нараховує близько 500 фігур єпископів, королів, лицарів, ремісників і, звичайно, святих, які були створені ще в ХІІІ ст. Нотр Дам де Реймс відомий на весь світ як «собор ангелів» через велику кількість їх скульптурних зображень. Найвідоміший з них – «Ангел, що усміхається», скульптура яку називають також «усмішка Реймса». Всього Нотр Дам де Реймс прикрашають 2303 статуї – це одна з найбільших в Європі колекцій кам’яних скульптур. Славляться також дзвони собору, найбільший із яких – Шарлота – був відлитий в середині ХVІ ст. і важить близько 11 тонн.
Палац Тау — архієпископський палац, що примикає до собору і також внесений до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут французькі королі зупинялися перед церемонією і проводили банкет після коронації. Палац був повністю перебудований в 17 столітті в неокласичному стилі. Проте в будівлі збереглися кілька середньовічних залів. Палац відкритий для публіки. Тут можна побачити королівські апартаменти, банкетний зал з середньовічними гобеленами, каплицю 13-го століття, в якій зберігаються талісман Карла Великого і чаша св. Ремі. Також в музеї виставлені статуї з Реймського собору і гобелени, що зображують історію короля Хлодвіга.
Іншою святинею Реймса є Базиліка св. Ремігія (Базиліка Сен Ремі), освячена на честь першого єпископа Франції Ремігія Реймського (437–533), святителя, котрий охрестив короля франків Хлодвіга І, а також 3000 його вояків та придворних. Базиліка збудована в ХІ ст. на місці іншої, що була зведена в VІ ст. на могилі святителя. Надзвичайна популярність св. Ремігія (св. Ремі) для цілої Франції стала причиною того, що базиліку щороку відвідують тисячі паломників. Всі вони прагнуть помолитися на місці упокоєння цього видатного єпископа. Тут встановлений великий склеп, прикрашений скульптурною композицією «Хрещення Хлодвіга», де можна побачити скульптури всіх дійових осіб цієї історичної події, а зокрема і св. Ремі. Саме у склепі тривалий час зберігалася легендарна Священна Ампула, миром з якою помазували королів Франції під час коронацій, але в 1793 році учасники Французької революції розбили реліквію на друзки. Та, на щастя, мощі св. Ремігія збереглися. Однією з найцікавіший прикрас базиліки є так звана «Корона світу»– велетенська люстра-панікадило з 96 свічками, які символізують 96 років, що їх св. Ремігій провів на землі. Із часу зведення базиліки до сьогоднішнього дня в первісному вигляді збереглися лише її вітражі. Інтер’єр храму дуже постраждав в період Французької революції та під час Другої світової війни. З іменем дружині Хлодвіга Клотильди, котра зуміла не тільки навернути свого чоловіка у християнство, а й за допомогою святителя Ремігія вберегти його від впливу єресі Арія, що вплинуло і на вибір Францією католицизма, пов’язана Базиліка святої Клотильди. Вона була збудована в кінці ХІХ ст. на честь 1400-річчя прийняття Хлодвігом християнства. Святу Клотильду вшановують у Франції як покровительку наречених, прийомних дітей, батьків, вдів і сиріт. Церква збудована у незвичному для Франції візантійському стилі і формами нагадує базиліку св. Петра в Римі. У склепі базиліки зберігаються 120 мощовиків, де виставлені мощі понад 2000 християнських святих.
Марсові ворота — фактично єдина пам’ятка періоду Римської імперії в Реймсі. Ця галло-римська Тріумфальна арка була побудована в 3 столітті н. е. і є найбільшою спорудою такого роду у світі (13 метрів у висоту і 33 метри в довжину). Арка виконувала функції одного з чотирьох входів в Древній Дурокортер.
Реймс славиться своїми елегантними площами. Найвизначнішою з них є Королівська площа, оточена красивими неокласичними будівлями та прикрашена бронзовою статуєю короля Людовика XV.
Популярним місцем Реймса є Площа d’erlon, яка славиться безліччю галасливих пивних і ресторанів. На її південній стороні знаходиться одна з найстаріших церков Реймса — Сен-Жак, побудована між 12 і 16 століттями.
Інший важливий громадський простір - Площа Республіки. До неї примикає великий парк і Марсові ворота. На південь від даної площі знаходиться ратуша 17 століття і Римський кріптопортік (підземна або крита надземна галерея з арковим склепінням), знайдений на площі стародавнього римського Форуму.
Hôtel Le Vergeur – унікальний музей в середньовічному особняку 13 століття. Тут представлена готична та ренесансна меблі, німецький мейсенський фарфор і східне мистецтво 19 століття. Але головними експонатами колекції вважаються 50 гравюр знаменитого німецького художника епохи Відродження Альбрехта Дюрера. У дворі музею можна побачити історичні архітектурні артефакти, врятовані з усього міста. Наприклад, романські арки з церкви тамплієрів 12-го століття.
Музей ретро автомобілів. Цей музей є п'ятим у Франції за розміром і колекцією. Ним керує група колекціонерів, які належать деякі з 200 екземплярів виставки. В колекцію входять авто та мотоцикли виготовлені з 1908 року по наші дні, серед них деякі рідкісні і призабуті моделі, що випускались в дуже обмежених кількостях. Тут представлені елітні лімузини,спортивні авто, і також сотня велосипедів і колекція з 5000 іграшок і масштабних моделей.
Завоювавши галлів, вони завезли в регіон Шампань вино. А ще – римляни будували будинки з великими підвалами.
«Щоб у IV-му столітті збудувати це місто, столицю римської провінції Бельгія, яку називали Durocortorum, потрібно було каміння. Його знайшли під землею, бо в тутешній місцевості повно крейди», - розповідає Жан-П’єр Редон, представник знаменитої фірми-виробника шампанського Taittinger.
Римський Durocortorum – сьогодні французький Реймс. Завдяки римським підвалам земля під ним нагадує швейцарський сир. Але ідея зберігати в цих гротах вино виникла через 700 років. Жан-П’єр Редон: «Це були середньовічні монахи. Бенедиктинці дали нове життя цим крейдовим гротам. Вони їх розбудовували й створили переходи між ними».
В XVI-му та XVII-му століттях вина з Шампані вже були відомі при королівському дворі в Парижі. Але тоді вони ще були без характерних бульбашок. Легендарним став монах Дон Періньон, про якого кажуть, що нібито він винайшов шампанське. Це не зовсім так, каже екскурсовод Алін Міле: «Дон Періньон – це міф. У нас немає жодних письмових доказів, які б довели, що саме він винайшов шампанське. Але ми знаємо, що він винайшов метод змішування».
Дон Періньон змішував вина з різних діжок і результат був кращим, ніж оригінал. Він також придумав, як можна робити з червоного винограду біле вино, швидко відділяючи червону шкіру від виноградного соку.
Шампань розташована на півночі Франції й восени тут швидко стає холодно. В результаті процес бродіння часто зупиняється, перш ніж цукор перетвориться на алкоголь. Весною, коли температура піднімається, бродіння відновлюється. Так виникає вуглекислота.
До XVIIІ-го століття ніхто не звертав на це уваги, бо вино зберігали в діжках, й вуглекислий газ виходив через щілини. Але потім вино стали розливати в пляшки. Це покращило умови транспортування, але поставило деяких торговців на межу банкрутства. Нерідко траплялося, що половина пляшок просто вибухала.
Але великий комерційний успіх напою започаткувала «мадам Барб-Ніколь Кліко-Понсардін», яка мала справжній підприємницький хист. Кажуть, що метод для очищення вина від осаду вигадав німець Антон фон Мюллер. Напій став прозорим і продаж шампанського зріс від кількох сотень тисяч у 1785 році до 6,5 мільйонів 1845 року. Сьогодні ця цифра в кілька разів більша.