Словотвір — це розділ мовознавства, у якому вивчаються способи творення нових слів на основі вже наявних у мові відповідних лексико-граматичних засобів.
Словотворче значення — це значення, що належить слову в цілому і формально виражається внутрішніми засобами ряду слів певної частини мови. Воно відмінне від лексичного та граматичного і виявляється лише в межах словотворчого типу.
У словах ми виділяємо основу і закінчення. Основа виражає лексичне значення слова, закінчення — граматичне.
Основа — це частина слова без закінчення. Щоб знайти основу і закінчення, треба зіставити між собою різні форми того самого слова. Незмінна частина слова буде основою, змінна — закінченням: холодний, холодного; земля, землі. Треба пам’ятати, що окремі звуки в основах слів можуть чергуватися.
Крім кореня, до основи можуть входити префікси, суфікси.
Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення: водяник, підводний, водянистий. Щоб визначити корінь, треба зіставити між собою різні споріднені слова і виділити в них спільну частину: зв’язок, перев’язаний, відв’яжу, зав’язь.
Суфікс — це частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення слів: мор-ськ-ий, сад-ів-ник, степ-ов-ик, пис-а-нн-я, уч-и-тель.
Префікс — це частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів: най-кращий, пре-красний, пра-дід, по-цілунок, с-питати.
Закінчення — це значуща частина слова, яка утворює нові форми слова і служить для зв’язку слів у реченні. Закінчення може бути повним (біл-а хат-а стоял-а) і нульовим (зелен дуб стояв).
Зверніть увагу! Закінчення буває лише у змінних словах. Не слід плутати слова з нульовим закінченням зі словами, які не мають закінчень: стіл , сопілок — завтра, кіно, взимку.