Лексикою (від гр. lexikos — той, що відноситься до слова), або словниковим складом мови, називається сукупність усіх слів, що вживаються у мові.

Розділ науки про мову, що вивчає лексику, називається лексикологією (гр. lexikos — словесний і logos — вчення).

Лексикологія української мови вивчає словниковий склад мови на сучасному етапі її розвитку: встановлює місце різних слів у словниковому складі, їх значення і вживання, їх взаємовідношення з іншими елементами лексики, виявляє загальні закономірності розвитку словникового складу української мови. Кожна мова складається зі слів.

Слово — це основна мовна одиниця, що складається із звуків і називає певні предмети, процеси і явища, їх ознаки.

Лексичне значення слова — це те, що означає кожне слово, його зміст. Наприклад, лексичне значення слова блукати таке: «ходити, їздити без певної мети і напрямку»: Я люблю блукати старовинними вулицями Львова.