Євген Гуцало народився в сім’ї вчителів. Ще в школі почав писати оповідання, вірші і надсилав їх у редакції видавництв, журнали та газети. Але відповіді були негативними, тодішні дитячі журнали та газети не вмістили жодного написаного ним рядка. Після короткої біографії подано текст твору "Лось" (для зручності відкривайте в повноекранному режимі)
Євген Гуцало народився 14 січня 1937 року, в селі Новоживотів Іллінецького району Вінницької області. Після закінчення середньої школи вступав до Київського університету на факультет журналістики, але не пройшов конкурсу. Вперто бажаючи стати журналістом і письменником, через рік вступив у Ніжині до педагогічного інституту ім. М. Гоголя.
В 1959 році Є. Гуцало закінчив інститут. Працював у редакціях газет Вінниччини, Львівщини та Чернігівщини. З 1961 року почав працювати в «Літературній Україні», потім у видавництві «Радянський письменник».
Перша збірка оповідань «Люди серед людей» побачила світ у 1962 році і одразу ж звернула на себе увагу свіжою емоційністю та відтворенням розмаїтих живих характерів.
Наступні збірки — «Яблуко з осіннього саду» (1964),»Хустина шовку земного» (1966), «Запах кропу» (1969) — переконали читачів, що Є. Гуцало — самобутній новеліст. У 70-х роках виходять книги новел «Серпень, спалах любові» (1970), «Весна високосного року» (1973), «Орлами орано» (1977), «Полювання з гончим псом» (1980).
Про повісті «Сільські вчителі» та «Шкільний хліб» (1981) письменник зазначав, що ці твори він написав про своє село, про своїх батьків-учителів, про післявоєнну вбогість їхнього життя. В Україні їх було видано через п’ятнадцять років після написання.
Є. Гуцало автор поетичних книг «Письмо землі» (1981), «Час і простір» (1983), «Живемо на зорі» (1984), роман «Позичений чоловік» (1981).
Від початку своєї творчості Є. Гуцало залюбки писав про дітей, про світ дитинства. Збірка оповідань «У лелечему селі» вийшла у видавництві «Веселка» 1969 року і стала однією з кращих у сучасній українській літературі про дітей. Світ дитинства цих оповідань особливий. А ще ж дивовижний світ городини, квітів, річки, гаю, поля, звірини й птаства, в якому живе сільська дитина, — все це побачено й зображено тонким поетичним зором ніжною душею письменника. Серед улюблених Гуцалових персонажів — підліток або дитина з незвичайною, поетичною душею.
Дітям написано збірки новел «Олень Август» (1965), «Пролетіли коні» (1966), «З горіха зерня» (1967), «У лелечему селі» (1969), «Дениско» (1973), «За обручем» (1976), «Зелене листячко з вирію» (1977), «Саййора» (1980), «Жовтий гостинець» (1981) та ін.
Помер 4 липня 1995 року.