Дитинство – це те, що ми втрачаємо в часі, але зберігаємо в собі. Пам’ятайте про це!
Олександр Довженко народився у досить бідній та багатодітній сім’ї – із 14 дітей вижили лише двоє: він та його сестра Параска. Його батьки були неписьменними, а грамотним у родині був лише дідусь.
Упродовж 1918-1919 років воював у лавах армії Української народної республіки проти більшовиків. Відомо, що він був у тому самому курені чорних гайдамаків, що штурмували у січні 1918 року київський завод Арсенал. Через 11 років Довженко зобразить ці події у фільмі Арсенал, але вже з іншого боку.
У серпні 1919 року його з товаришами заарештувала Волинська ЧК. Згодом Довженка відправили на три місяці до концтабору. Існує версія, що саме там його й завербували чекісти.
Режисерську діяльність Довженко розпочав у 1926 році в Одесі, де брав участь у зйомках фільму режисера Фауста Лопатинського. Вперше про нього заговорили через два роки після виходу власної стрічки Звенигора.
У 1934 році Довженко опинився у Москві та написав листа Йосифу Сталіну з проханням захистити його і допомогти творчо розвиватися. На замовлення вождя він зняв фільм "Аероград" про прекрасне та світле майбутнє чукчів.
Після публікації у пресі "Україна у вогні" у 1943 році його звинуватили у підриві боєздатності Червоної армії. Згодом його викликали на килим до Сталіна, який звинуватив митця в антиленінізмі та заохоченні до українського замість радянського патріотизму.
В останні роки життя Довженко писав сценарії та навчав молодих режисерів. Він помер у 1956 році під Москвою від інфаркту у перший знімальний день фільму "Поема про море", який завершила його дружина Юлія Солнцева.
Цікаві факти про Довженка
- Творчу кар’єру Довженко починав як художник-карикатурист. Також він створив чимало шаржів на своїх сучасників;
- Довженко мріяв про Голлівуд. Він просив Сергія Ейзенштейна та Чарлі Чапліна поклопотати про візу для нього хоча б на місяць;
- Довженко був двічі одружений – його першою дружиною була Варвара Крилова. Другою дружиною Довженка стала актриса Юлія Солнцева.
- Довженко був неймовірно самокритичним
- Сталін вважав себе другом Довженка і часто викликав режисера на нічні прогулянки Арбатом.
- Режисер Гай Меддін назвав фільм Довженка "Звенигора" найбільш приголомшливим та ексцентричним та помістив його до списку "Найкращих фільмів всіх часів";
- Журнал Time Out відніс стрічку "Земля" до топ-100 "Найкращих фільмів ХХ століття", розмістивши її на 88 позиції;
- За своє життя Довженко створив дев’ять кінокартин. Першою була «Сумка дипкур’єра» у 1927 році, в якому режисер вперше і востаннє з’явився на екранах;
- Його остання картина «Прощавай, Америко!» залишилася незавершеною. Довженко встиг відзняти третину фільму. Плівка перебувала в архівах 46 років та вважалася втраченою, але її знайшли у селищі Білі Стовпи. Вперше картину показали у програмі Панорама у 1996 році на Берлінському кінофестивалі.
Аналіз твору "Зачарована Десна"
Жанр: автобіографічна кіноповість (“автобіографічне кінооповідання”, яке започаткував в українській літературі саме О.Довженко)
Рід літератури: епос
Тема: щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.
Ідея: заклик любити життя, цінувати й берегти все те прекрасне, що робить людину духовно багатою і щасливою.
Головні герої “Зачарована Десна”: два ліричні герої — малий Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах);
- Петро Семенович (батько);
- Одарка Єрмолаївна (мати);
- прабабуся Марусина;
- дід Семен;
- прадід Тарас;
- дядько Самійло.
Другорядні герої:
- брати Сашка: Лаврін, Сергій, Василько й Іван;
- дід Захарко;
- учитель Леонтій Опанасенко тощо.
Композиція: твір умовно можна поділити на новели «Город», «Хата», «Смерть братів», «Смерть баби», «Повінь», «Сінокіс», «Коні», «До школи» (це окремі спогади про життя селянської родини, про красу хліборобської праці, про народну мораль і мудрість, автор розповідає про своє дитинство у рідному селі на Чернігівщині.) плюс ліричні та публіцистичні відступи.
Проблематика твору “Зачарована Десна”:
- Природа і людина
- Шлях народу та людини до щастя
- Прекрасне й потворне в житті
- Покликання, сутність людини
- Роль праці в житті людини
- Добро і зло
- Життя і смерть
Історія створення: Перші записи в «Щоденнику» митця, що стосуються планів написання «Зачарованої Десни», датуються ще 1942 роком. Довженко працював над «Зачарованою Десною» упродовж 14 років, з 1942 по 1956 рік, щоразу вертаючись до неї. Тільки в березні 1956 року журнал «Дніпро» видрукував повість (проте сценарію для фільму з неї Довженко не створив), а наступного року, вже по смерті автора, твір вийшов окремим виданням.