Довженко Олександр Петрович (1894-1956) письменник, кінорежисер
Народився Олександр Довженко 10 вересня 1894 року в селянській родині на Чернігівщині, в мальовничому містечку Сосниця. Дитинство його проходило серед казкової природи Придесення, колоритних постатей, житейських трагедій і свят своїх земляків.
З сімнадцяти років він — студент Глухівського учительського інституту, закінчивши який у 1914 році, отримує направлення до Житомира. Вчителювання його тривало до літа 1917 року й включало в себе природознавство й гімнастику, географію й фізику, історію й малювання. Згодом він переїздить на роботу до Києва. Тут він вчителює і вчиться в Київському комерційному інституті на економічному факультеті. Коли ж у Києві відкрилася Академія мистецтв, Довженко стає її слухачем.
У липні 1921 року, коли його, за наказом Наркомату закордонних справ УРСР, було і направлено на роботу за кордон — спочатку до консульства у Варшаву, а згодом у Берлін. Там він продовжує малювати й студіювати малярство.
У 1923 році О.Довженко повертається в Україну. Доля заносить його до Харкова, на той час столиці України, де він влаштовується на роботу в газету "Вісті", працюючи там карикатуристом та художником-ілюстратором. На тридцять третьому році життя О.Довженка круто змінюється. Він приїжджає до Одеси, де починає працювати режисером на кіностудії. Першою пробою став фільм "Ягідка кохання", що мав комедійний характер, але Олександр Петрович ніколи не зараховував його до свого творчого доробку. Точкою відліку свого кінематографічного життя він справедливо розпочинав зі стрічки "Сумка дипкур’єра", в якій окрім всього ще знявся і в ролі кочегара.
Мрією О.Довженка було національне кіно, наближення його естетики до народного мистецтва. У 1928 році він за сто днів знімає фільм "Звенигора" — історію українського народу від сивої давнини до сучасності. "Картину я не зробив, а проспівав, як птах", — казав митець. Наступною роботою О.Довженка стає стрічка "Арсенал", а ще через рік, у 1930 р., на екрани виходить неперевершений шедевр світової кінокласики — "Земля". Цей фільм — гімн життю — було названо серед двадцяти кращих кінострічок усіх часів і народів.
На початку 1933 року залишає Київську кінофабрику і переїздить до Москви. Згодом разом з дружиною Ю.Солнцевою та письменником О.Фадєєвим вирушає на Далекий Схід. Мета поїздки — створення сценарію про східні рубежі країни. Результатом творчого відрядження став фільм "Аероград".
Напередодні війни працює над фільмом "Щорс". З початком війни змінюється і життя О.Довженка. Він добровольцем іде на фронт, працює в газетах, пише серію оповідань. Як наслідок від усього побачено пише кіноповість "Україна в огні".
Після війни О.Довженко проживає вимушено в Москві, знімає документальний фільм про Вірменію "Рідна країна", у 1949 році — стрічку "Мічурін". На початку п’ятдесятих років режисер в основному займається педагогічною та викладацькою роботою в Інституті кінематографії. Пише сценарії та кіноповісті: "Відкриття Антарктиди", "Поема про море", "Повість полум’яних літ", "Зачарована Десна"
О.Довженко раптово помирає 25 листопада 1956 року. Уже після його смерті виходить вибране О.П.Довженка, дознімаються дружиною Ю.Солнцевою "Поема про море", "Повість полум’яних літ", "Зачарована Десна".
Більше про біографію О.Довженка
|100%|300|native}