Одні прості речення в складних можуть поєднуватися між собою сполучниками, а інші — без їхньої допомоги (за змістом, інтонацією). Такі складні речення з різними видами зв’язку називаються складними синтаксичними конструкціями.

Вони поділяються на три різновиди:

1) складні речення зі сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком (Грає листя на веснянім сонці, а в душі печаль, як небеса; він росте й співає яворонці, і згорає від сльози роса (Д. Павличко)).

2) складні речення зі сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком (Коли вона проснулась, на столі вже горіла свічка, в кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ… (О. Гончар));

3) складні речення зі сполучниковим сурядним і підрядним та безсполучниковим типами зв’язку (Золота порохівниця місяця, вистромившись із-за могил, порошила трави голубим пилом, і здавалось козакові, що там, у степу, ворушиться щось, іржуть чиїсь коні, і вже не рокотання бандур чути звідти, а ледве вловимий передзвін шабель [чути], і не сиділося старому, не їлася йому саламата, свербіла рука до шаблюки, до бою кликало серце (Г. Тютюнник)).