Процюк Степан

ukr lit 7

Степан Васильович Процюк – сучасний український письменник, – народився 13 серпня 1964 року в селі Кути, Бродівський район (нині — Буський район) на Львівщині у сім'ї політв'язня.

 

 

Через декілька років родина переїхала до Івано-Франківської області. Степан Процюк закінчив Івано-Франківський педінститут та аспірантуру Інституту літератури НАН України. Кандидат філологічних наук. Викладає сучасну українську літературу в Прикарпатському університеті Івано-Франківська. Одружений, має двох синів. З 1995 до 2017 був членом Національної спілки письменників України.

procukЛітературна біографія Степана Процюка розпочалася 1991 з літгурту «Нова деґенерація». В 1992 була надрукована перша поетична збірка Процюка «На вістрі двох правд» з передмовою Юрія Андруховича. 

Далі з'явилася збірка віршів «Апологетика на світанку» (Ужгород, 1996) та збірка поем «Завжди і ніколи» (Львів, 1999). У зв'язку з малоз'ясованими обставинами перестає писати вірші, переходячи винятково на прозу й есеїстику, зокрема, так звані письменницькі колонки в газетах України.

В 1996 вийшла збірка літературних есеїв Процюка «Лицарі стилосу і кав'ярень» (Київ), а також перша книжка прози «Переступ у вакуумі». 2001 тернопільське видавництво «Джура» друкує збірку повістей «Шибениця для ніжності». 

У 2002 івано-франківське видавництво «Тіповіт» друкує чергову збірку повістей «Серафими і мізантропи». Також Процюк дебютує як романіст -  Львівська «Піраміда» друкує його «Інфекцію».

Роман Процюка «Жертовпринесення» донині не вийшов окремою книжкою. 

В 2005 вийшов третій роман — «Тотем» (видавництво «Тіповіт»),  а в вишла збірка есеїв Степана Процюка «Канатоходці». 

Окрема грань письменницького таланту Степана Процюка — література для підлітків. У 2008 в київському видавництві «Грані-Т» побачила світ трилогія про кохання «Марійка і Костик», «Залюблені в сонце» (Друга історія Марійки і Костика), «Аргонавти» (Третя історія Марійки і Костика). Події книги розгортаються в маленькому українському місті Старомихайлівка. Герої живуть своїм цікавим життям: зустрічаються, ведуть романтичні розмови, зізнаються в коханні.

У цьому ж році і в цьому видавництві в серії «Життя видатних дітей» вийшла книга «Степан Процюк про Василя Стефаника, Володимира Винниченка, Архипа Тесленка, Карла-Густава Юнга і Ніку Турбіну». Повісті для підлітків Степана Процюка критика вважає одними із найчитаніших у цій жанровій ніші.

В 2010 році у видавництві «Грані-Т» була видрукувана збірка есеїв «Аналіз крові». Книжка складається із 20 замальовок-роздумів на різноманітні екзистенційні, літературні та політичні теми.

Роман «Троянда ритуального болю» (2010) – це одна з перших спроб серйозного художньо-психологічного осмислення постаті Василя Стефаника як людини й творця. 

Наприкінці жовтня 2010 у видавництві «Ярославів вал» вийшла остання частина «психіатричної тетралогії» Степана Процюка — роман «Руйнування ляльки» - специфічний зразок філософської прози в якому більше психології, аніж інтриг і пригод. Степан Процюк гостро розкриває проблеми нашого індивідуального й колективного буття.

В 2011 році вийшов психобіографічний роман С. Процюка про Володимира Винниченка «Маски опадають повільно». Також у видавництві «Твердиня» вийшла книга есеїстики С. Процюка «Тіні з'являються на світанку» та повість «Бийся головою до стіни».

В січні 2013 у київському видавництві «Академія» вийшов роман «Чорне яблуко», а в березні 2013 в луцькому видавництві «Твердиня» надруковано повість «Гілочка і Муркотасик».

В квітні 2014 вийшла книга Степана Процюка «Трикутник». До неї увійшли, як повідомив сам автор, нова редакція роману «Інфекція», нові есеї та інтерв'ю.

В кінці квітня 2015 вийшов роман «Під крилами великої Матері».

В 2003 році роман «Інфекція» був номінованим на здобуття Шевченківської премії.

У вересні 2015 Процюк отримав відзнаку «Золотий письменник України».

Коментарі можуть залишати лише зареєстровані користувачі