Синтаксис (від гр. — складання) — розділ граматики, що вивчає словосполучення та речення, їх будову, типи й об'єднання в надфразні одиниці, роль і значення частин мови та граматичних форм у реченні; сукупність правил творення словосполучень, речень і тексту. Основне завдання синтаксису — вивчення синтаксичних зв'язків (сурядного й підрядного) й утворюваних на їх основі одиниць — словосполучень і речень.
Речення з обома головними членами називаються двоскладними. У таких реченнях є підмет або підмет і залежні від нього слова (склад підмета) і присудок або присудок із залежними від нього словами (склад присудка). Наприклад: Жовтень з мли вставав весною над бескеттям літ. Сурми битви грозової прогриміли в світ. Обидва речення мають підмет і присудок (Жовтень вставав, сурми прогриміли).