У складі простого речення, крім головних і другорядних членів, можуть бути слова, що не є членами речення і не пов’язані з іншими членами ні сурядним, ні підрядним зв’язком. Так, синтаксично не пов’язані з членами речення звертання. До них не можна поставити питання і вони не є членами речення.

Звертання — слово або сполучення слів, що називає особу або предмет, до якого звертається мовець (Не тремти, моя берізонько, стій під зливою, не гнись). За будовою звертання бувають поширені та непоширені. Іменник або інша частина мови у значенні іменника, якими виражається непоширене звертання, вживаються в кличному відмінку. Поширюється звертання за рахунок узгодженого або неузгодженого означення (Зоре моявечірняя, зійди над горою…(Т. Шевченко)).

При звертаннях можуть стояти займенники ти або ви, через які здійснюється зв’язок звертання з реченням. Ці займенники можуть стояти в будь-якому відмінку і виконують у реченні функцію підмета чи додатка. Їх не слід плутати зі звертанням (Чому ж ти, лицар мій, на герць не виступаєш, а вітром жалібно голосиш на ріллі? (О. Олесь)). Перед звертанням можуть уживатися вигуки о, ой. Комою від звертання вони не відокремлюються (Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! (Т. Шевченко)) Інші вигуки комами відділяються (Гей, бики, чого ви стали? (С. Руданський)).

Називаючи адресата мовлення, звертання може додатково виражати ставлення мовця до нього — захоплення, повагу, докір, іронію, ненависть, презирство (Уперед, мої соколята!).

Звертання, яке стоїть на початку речення, виділяється невеличкою паузою, що на письмі позначається комою. Якщо звертання стоїть у кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після нього — той знак, який потрібний за змістом речення (Цвіти, розцвітай, Україно!). Якщо звертання стоїть у середині речення, то воно відокремлюється паузами й комами з обох боків (Спасибі, братику, за добре слівце).

Іноді, якщо звертання вимовляються з особливим почуттям, виразною окличною інтонацією, вони оформлюються в окреме речення, у кінці якого ставиться знак оклику (Україно! Ти для мене диво (В. Симоненко)).

Звертання можуть вживатися в різних стилях мовлення.