В узагальнено-особових реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою. Вони означають загальне судження, правило, закономірність.
Односкладними означено-особовими називаються такі речення, у яких головний член вказує на те, що дія виконується або виконуватиметься певним предметом, особою чи особами (З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович)).
В односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка); другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий.
Порівняльний зворот — це обставина способу дії, яка вводиться до речення за допомогою порівняльних сполучників як, мов, немов, наче, ніби, що.
Обставина — це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін.