Дієприкметники бувають активні та пасивні.
Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, тобто означуваний дієприкметником предмет діє сам або перебуває у певному стані: згасаюче світло, в’януча трава. Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за стосунком до дії, тобто пов’язаний із дієприкметником предмет підлягає дії іншого предмета: виконана вправа, посаджені квіти.
Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів -уч-, -юч- від дієслів першої дієвідміни: читаючий, думаючий; -ач-, -яч- від дієслів другої дієвідміни: лежачий, стоячий. Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи неозначеної форми неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса –л-:спорожнілий, посивілий. Якщо в неозначеній формі дієслова є суфікс –ну-, за творення дієприкметника він випадає: засохнути — засохлий. Від дієслів на -ся дієприкметники не утворюються.
Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи неозначеної форми перехідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів -н-, -ен-, -єн-, -т-: злитий, крашений, сказаний. При творенні пасивних дієприкметників за допомогою суфікса -ен- може відбуватися чергування прикінцевих приголосних основи неозначеної форми дієслова: пекти — печений, виїздити — виїжджений.