Дієприслівник — особлива незмінна форма дієслова, що означає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, основну дію. У реченні дієприслівник найчастіше пов’язаний із дієсловом-присудком і є обставиною. Женя сидів зіщулившись. Дієприслівники відповідають на питання що роблячи? Що зробивши?: захлинаючись, кажучи.

Дієприслівник має ознаки дієслова (вид і час) та прислівника (незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини).

Дієприслівник — незмінна форма дієслова, тому він не має закінчення. У кінці дієприслівників після ч, ш завжди пишуть літеру и: розшиваючи, зробивши.