Дефіс у прислівниках ставлять:

- після префікса по-, якщо прислівник має суфікс –е, -и, -ому, -ему, -єму: по-моєму, по-друге;

- у складних прислівниках після будь-, казна-, бозна-, хтозна-: будь-коли, казна-як;

- у складних прислівниках перед -небудь, -таки, -то: як-небудь, коли-то;

- за складання однакових чи близьких за змістом слів: ледве-ледве, пліч-о-пліч. Прислівники з де-, аби-, -сь пишуться разом: десь, абиде, колись.

Сполуки іменника з прийменником, які відповідають на питання прислівника та є у реченнях обставинами, називають прислівниковими сполуками: у вічі, як слід. Прислівникові сполуки пишуться окремо.

И та і в кінці прислівників

Літеру и пишуть у кінці прислівників після г, к, х: верхи, пішки; після к, ч, якщо прислівники мають префікс по-: по-ведмежи, по-українськи. З літерою и пишуться також прислівники восени, почасти, безвісти. Літеру і пишуть у кінці прислівника після літер, що позначають м’які та пом’якшені приголосні: двічі, вранці.

Літери н та нн у прислівниках

У прислівниках, утворених від прикметників із н, пишуть одну літеру н: слухняний — слухняно.У прислівниках, утворених від пасивних дієприкметників, пишуть н: полегшено, виховано. У прислівниках, утворених від прикметників із нн, пишуть нн: сонно, несказанно. З нн пишуть прислівники зрання, спросоння, попідтинню, навмання, попідвіконню, востаннє.

Не з прислівниками

Не з прислівниками пишемо разом:

- якщо без не прислівник не вживається: незабаром, непорушно;

- якщо до прислівника-обставини з не можна дібрати синонім: невисоко — низько;

- якщо прислівник утворений від прикметника з наголошеними суфіксами -анн-, -енн-: несказанно, широченно.

Не з прислівниками пишемо окремо:

- якщо в реченні є протиставлення: не дорого, а дешево;

- якщо прислівник є в реченні присудком: Цього робити не треба.

Ні з прислівниками пишемо разом.

У цьому випадку він є префіксом: ніде, нізащо. Ні у фразеологізмах пишемо з прислівником окремо: ні туди, ні сюди.