Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів –учи, -ючи, -ачи, -ячи: читаючи, люблячи.

Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів –вши, -ши: добігши, написавши. Дієприслівники потрібно відрізняти від однозвучних із ними дієприкметників у формі називного відмінка множини. А ми лежачі, як сніг поснулі — Лінивий сидячи спить, а лежачи робить.

Вид дієприслівника залежить від виду дієслова, від якого їх утворено: терпіти — терплячи (недоконаний вид). Дієприслівники теперішнього часу означають другорядну дію, що відбувається одночасно з основною: Данило мчить не оглядаючись. Дієприслівники минулого часу означають другорядну дію, яка передувала основній: Розігнавшись, стрибнув Петро.