Розрізняють сім розрядів прислівників: якісно-означальні, кількісно-означальні, способу дії, місця дії, часу дії, причини дії, мети дії.
Всі прислівники поділяються на дві групи: означальні та обставинні
ОЗНАЧАЛЬНІ:
Якісно-означальні - закінчуються на -о, -е, що виражають якiсну ознаку дiї i вiдповiдають на питання Як? гарно, весело;
Кількісно-означальні: характеризують кiлькiсть i мiру дiї, ознаки чи стану, вiдповiдають на питання Скільки? Наскільки? Якою мірою?: дуже, ледве;
Способу дії: вказують на те, яким способом виявляється ознака чи вiдбувається дiя, вiдповiдають на питання Як? Яким чином? Яким способом? босоніж, верхи;
ОБСТАВИННІ:
Місця дії: означають напрямок або мiсце дiї, вiдповiдають на питання Де? Куди? Звідки?: згори, праворуч;
Часу дії: вказують на час дiї, вiдповiдають на питання Коли? Вiдколи? Доки? З якого часу? До якого часу? вчора, навіки;
Причини дії: вказують на причину дiї, вiдповiдають на питання Чому? Через що?: спросоння, спересердя;
Мети дії: означають мету дiї, вiдповiдають на питання Навiщо? З якою метою? Для чого?: назло, напоказ.
Деякі прислівники можуть означати стан людини, природи або ставлення людини до висловлюваного: соромно, спекотно, потрібно. В односкладних реченнях такі прислівники виступають присудками: Мені самотньо на душі.