Пое́зія (грец. ποίησις— «творчість» відποιέω— «роблю», «творю»)— художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною (знаково-символічною) метою окрім або замість самої денотації.
Новий період творчості Шевченка охоплює 1843—1847 рр. і пов'язаний з двома його подорожами в Україну. За назвою збірки автографів “Три літа” (яка включає поезії 1843—1845 рр.) ці роки життя й творчості поета названо періодом “трьох літ”. Сюди ж фактично належать і твори, написані в 1846—1847 рр. (до арешту).
З біографією Лесі Українки можна ознайомитися за посиланнями:
Володимир Підпалий належав до плеяди особливих поетів, поетів-шістдесятників, які не просто працювали у 60-х роках XX століття, а виробили і відстояли свою художньо-естетичну позицію у громадському та культурному житті. До цієї плеяди, крім Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Івана Драча, Ігоря Калинця, Василя Голобородька, належить і Володимир Підпалий.
"У своїх віршах Василь Голобородько не шукає прямої відповіді на пекучі проблеми буття, його поезія — це своєрідний погляд на людину з середини, в матеріалі національної психіки й чуттєвості, ожилих та оновлених архетипах народної художності" (І.Дзюба).