У лексиці української мови поряд з окремими словами існують стійкі словосполучення, вирази і навіть цілі речення (вислови), які мають одне лексичне значення, подібне (синонімічне) до значення окремого повнозначного слова: байдики бити (ледарювати), накивати п’ятами (втекти), замилювати очі (брехати), ні пари з уст (мовчати). Такі стійкі вирази називають фразеологізмами, а розділ мовознавства, що їх вивчає, називається фразеологією (гр. phrasis — вираз, logos — поняття, вчення) і включає усю сукупність стійких сполучень слів, властивих даній мові.
Стійкі словосполучення називаються інакше фразеологічними одиницями, фразеологічними виразами, фразеологічними зворотами, фразеологізмами.
У складі речень фразеологізми виступають основним членом речення (найчастіше присудком, обставиною), оскільки виражають одне лексичне значення: Од цариці прийшов указ лоби голити.
Як і окремі слова, фразеологізми можуть формуватися у синонімічні та антонімічні ряди. Так, про ледарювання можна сказати кількома фразеологічними виразами: байдики бити, ханьки м’яти, лежня справляти, гулі правити.
Антонімічні пари фразеологізмів передають протилежні значення та оцінки: хоч греблю гати (багато) — на макове зерня (мало).
Джерелами української фразеології є:
І. Професійні вирази, що набули метафоричного значення: сім раз одміряй, а один одріж(виникло серед кравців); грати першу скрипку (виникло серед музикантів).
ІІ. Вислови з античної культури: альфа й омега (початок і кінець), крокодилові сльози (удаваний плач), прийшов, побачив, переміг (переклад повідомлення Юлія Цезаря про перемогу); прокрустове ложе (заздалегідь приготований зразок); авгієві стайні (конюшні) — (сильне забруднення).
ІІІ. Переклади іншомовних прислів’їв та приказок: Кінець — ділу вінець. Якби молодість та знала, якби старість та могла (франц.). Тут собака закопана (нім.).
ІV. Влучні вислови видатних людей («крилаті слова»): Перемагати і жити. (П. Тичина). І дим вітчизни нам солодкий і приємний (Гомер).
V. Біблійні та євангельські вирази, які вживаються в літературній мові: берегти як зіницю ока, стати притчею во язицех, Содом і Гоморра.