Неозначені займенники вказують на існуючі, але невідомі, невизначені особи або предмети, їх ознаки, якості, властивості, порядок їх у ряді однорідних предметів: Тепер сад стояв якийсь незнайомий, ніби чужий, різьблячись верхів’ями на тлі зловісно-червоного неба.
Неозначені займенники будь-хто, будь-що, хто-небудь, що-небудь, хтось, щось, дехто, дещо і заперечні займенники ніхто, ніщо відмінюються за зразком питальних та відносних займенників хто, що: будь-кого, будь-чому, ким-небудь, когось, чимось, деким, дечому, нікого, нічим.
Неозначені займенники якийсь і чийсь у формах родового і місцевого відмінків множини мають вставний звук о перед часткою -сь: якихось, на якихось, чиїхось, на чиїхось.
Неозначені займенники хтось, щось, чийсь в орудному відмінку однини мають паралельні форми: кимсь, чимсь, чиїмсь і кимось, чимось, чиїмось.
Означальні займенники вказують на узагальнену ознаку предметів: У всякого своя доля і свій шлях широкий.
Означальні займенники кожний (кожен), жодний (жоден), всякий, самий, інший відмінюються, як прикметники твердої групи: кожного, жодному, всяким, на самому.
Означальний займенник сам у називному і знахідному відмінках множини має паралельні форми (самі — сами). Форма самі є літературною нормою. Гадки самі зринають в пам’яті, слова самі ллються (М. Коцюбинський).