Написання прикметників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -ісеньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-

— у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-, -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- пишеться м’який знак: український, волзький, козацький, біленький, ріднесенький, свіжісінький, малюсінький.

Букви е, о, и у прикметникових суфіксах –ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ичн- (-ічн-)

Буква и пишеться у:

- суфіксі -ичн після основи на д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки») іншомовного походження: математичний, гімназичний, терапевтичний;

- суфіксі -ин(-ий) у прикметниках зі значенням присвійності та утворених від назв тварин після приголосних: доччин, Тетянин, орлиний, бджолиний, голубиний.

Буква ї в суфіксі -їн пишеться після апострофа, й та букв, що позначають голосні: Мар’їн, солов’їний, зміїний;

- у суфіксі -ист(-ий) пишеться після приголосних: барвистий, голосистий, променистий, урочистий, а після голосних ї — -іст(-їст): двоїстий, троїстий, вибоїстий.

Буква і(ї) пишеться у суфіксах:

- -ічн прикметників іншомовного походження після всіх приголосних, крім д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р: фізіологічний, сейсмічний, циклічний, але історичний;

- -їчн прикметників іншомовного походження після голосних: алгебраїчний, архаїчний.

Буква е пишеться у:

- суфіксах -ев (-єв), якщо основа закінчується на м’який або шиплячий приголосний із наголосом на основі: ситцевий, березневий, грушевий, але кварцовий, калиновий. Суфікс -євпишеться, коли основа закінчується на й або подовжений м’який приголосний: алюмінієвий, дієвий, життєвий, суттєвий, життєвий;

- суфіксах -енко (-єнко) прізвищ: Кравченко, Гордієнко.

Якщо наголос падає на закінчення, вживається суфікс -ов: польовий, дощовий, крайовий.

Зверніть увагу! Грушевий, але грошовий, дієвий, але дійовий, ситцевий, але кварцовий.