Якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою чи меншою мірою, вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий. Кожен зі ступенів має дві форми: просту і складену.
Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, бо вони самі вказують уже на певну міру якості: премудрий (дуже мудрий), завеликий (надто великий), старезний (надзвичайно старий), страшенний (незмірно страшний), нескінченний (якому немає кінця), холоднуватий (трохи холодний), тихесенький (дуже тихий).
Не утворюються ступені порівняння і від тих якісних прикметників, які називають безвимірну ознаку (босий, сліпий, гнідий, чалий, фіолетовий), а також від складних прикметників (світло-зелений, кисло-солодкий, чорноволосий) тощо.
Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників
При творенні вищого ступеня за допомогою суфікса -ш-основа прикметника може зазнавати певних змін:
а) суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають: солодкий — солодший, короткий — коротший, тонкий — тонший, широкий —ширший, глибокий — глибший, далекий — дальший;
б) приголосні г, з, ж разом із суфіксом -ш- змінюються на -жч- (таких прикметників сім): важкий — важчий, тяжкий — тяжчий, близький — ближчий, низький — нижчий, вузький — вужчий, дужий — дужчий, дорогий —дорожчий; це буквосполучення зберігається і в похідних словах: дужчати, ближчати, подорожчання;
в) у двох прикметниках ці зміни не відбуваються: легкий — легший, довгий — довший;
г) приголосний с разом із суфіксом -ш- змінюється на -щ- (таких прикметників три): високий — вищий, товстий —товщий (і товстіший), красивий — кращий; буква щ зберігається і в похідних словах: покращити, потовщення;
ґ) приголосні т, д перед -ш- звучать як ч, дж, але на письмі ця зміна не позначається: короткий — коротший [корочший], багатий - багатший [багачший], молодий — молодший [молоджший], гладкий — гладший [гладжший].
В інших випадках основа прикметника залишається без зміни: м'який — м'якший, дешевий — дешевший, здоровий — здоровший.