Козацькі пісні. Козацькі пісні присвячено відтворенню боротьби козаків проти ворогів — турецько-татарської навали та польської шляхти, розставання з рідними, прощання з матір’ю та коханою.
Козацькі пісні охоплюють тривалий період життя народу. До найдавніших із них (XV-XVI ст.) належать твори про польову сторожу, постій козаків і пожежу в степу, про бурю на морі й потоплення турецького корабля, про сутички з турецько-татарськими загарбниками, про смерть козака на полі бою.
Козацькі пісні відзначаються багатством ідейного змісту, емоційною наснаженістю, високою художністю. Для їх поетичного стилю характерне органічне поєднання реалістичної конкретності з символічно-метафоричною образністю. Основний герой цих пісень — відважний воїн, оборонець вітчизни, готовий віддати за неї життя.
Ліричний герой цих пісень — відважний воїн, оборонець вітчизни. Для нього обов’язок важливіший за особисте щастя й навіть життя. Але в козацьких піснях увагу приділено не змалюванню боїв, подвигів і перемог, а відображенню почуттів і думок, пов’язаних із козацьким життям.
Основні мотиви козацьких пісень:
• розлука козака з батьками та коханою, смуток за рідним домом;
• проводи козака або загону в похід;
• небезпека, що постійно чигає на козака, а часто його загибель;
• страждання через нелегку долю.
Більшість козацьких пісень сповнені трагічного або героїчного пафосу.
У козацьких піснях часто використовується персоніфікація: кінь оплакує убитого козака, зозуля несе вісточку рідним про козака, сокіл розповідає орлові, як загиблого козака оплакували мати, сестра й молода дружина, ворон віщує смерть козакові. Оживлені в пісні також можуть бути як окремі дерева — дуб, явір чи тополя, — так і діброва, гай чи ліс.
У працях багатьох дослідників зміст козацьких пісень часто пов’язується з їхньою хронологією. Наприклад, М.Драгоманов у збірці «Політичні пісні українського народу» виділяє такі групи:
1) Пісні XVI–початку XVII ст., в яких оспівувався період запеклої боротьби козаків та простого люду з татарами та турками.
2) Пісні 1 пол. XVII ст. (до 1657 року) відображали польсько-українське протистояння.
3) Пісні доби Руїни, в яких зображувалась боротьба черні з старшиною.
4) Пісні про Мазепу, Палія, якими завершувались ті пісні козацтва, які були Більш чи менш поширені по всій території України.
Використана література
1. Костомаров М. Об историческом значении русской народной поэзии // Костомаров Микола. Слов’янська міфологія. Вибрані праці з фольклористики й літературознавства. – К. : Либідь,1994. – С. 44–201
А НАШ ПАН ОТАМАН ПО ТАБОРУ ХОДЕ А наш пан отаман по табору ходе, |
А ХТО ХОЧЕ ВІЙНУ ЗНАТИ А хто хоче війну знати, Дівча хтіло війну знати, Їхав козак з України «Ой дівчино, як ся маєш, «А я сиджу та й думаю, Як козаки кіньми грають, Шабельками витинають, Біле тіло розтинають, У могилу покладають, |
ВІЄ ВІТЕР, ВІЄ БУЙНИЙ Віє вітер, віє буйний, «Скажи, вітре, скажи, буйний, Йому вітер отвічає: |
ГЕЙ, ВИ, ХЛОПЦІ СІЧОВІЇ Гей, ви, хлопці січовії, раз, два, три! Попереду сотник їде, раз, два, три! Перший четар, як та змія, раз, два, три! Третій четар — хлопець гідний, раз, два, три! |
ДЕ САВУР-МОГИЛА, ШИРОКА ДОЛИНА Де Савур-могила, широка долина, сизий орел пролітає; |
УРОДИВСЯ КОЗАЧЕНЬКО, УРОДИВСЯ-ВДАВСЯ Уродився козаченько, уродився-вдався, Як узяли в неволеньку, — забили в кайдани, — Десь у тебе, козаченьку, отець-мати жива, |