Рекрутські та солдатські пісні. Рекрутські та солдатські пісні тісно пов’язані з козацькими. Іноді в пісні мінялося тільки слово «козак» на «рекрут», «солдат», «жовнір». Але складалося і багато нових.
Примусовий набір до війська запровадили в Україні з другої половини ХVІІІ ст. Служба в царській армії спочатку була довічною, з кінця ХVІІІ ст. двадцятип’ятилітньою, пізніше — двадцятилітньою (тільки з середини ХІХ ст. цей термін скоротився до десяти років). Надії повернутися додому, побачитися з рідними у солдата майже не було. Тому, проводжаючи в рекрути, прощалися навічно, оплакували в голосіннях, як померлого. Звідси й пісенний образ «вічної служби», «вічної розлуки».
Життя жовніра-солдата австрійської армії нічим не відрізнялося від життя солдата царської армії. рекрутчина виступає у піснях як соціальне зло, від якого, перш за все, страждали найбідніші. Поміщик здавав у солдати навіть того, хто не був придатний до служби. Віддавали в рекрути сироту, в якого «ні неньки, ні вітця», або вдовиного сина-одинака. Народна уява створила образ тяжкої, голодної, кривавої, «цісарської дороги», якою женуть новобранців.
Рекрутські та солдатські пісні у переважній більшості глибоко трагічні за змістом. Кожне їхнє слово породжене болем і відчаєм, облите гіркими слізьми. Чимало пісень складено про смерть солдата. Основна їхня думка — жорстокість війни, марність смерті солдата в ім’я чужих інтересів, часто на чужій землі. Народ осуджує й проклинає війну і тих, хто її затіває.
|
ОЙ КРУТАЯ ДОРІЖЕНЬКА Ой крутая доріженька Рекрутові карта прийде Чи я тобі, капітане, Чи я тобі, капітане, |
ОЙ ПАНЕ ЦІСАРИКУ Ой пане цісарику, Ой сама любка оре, Та у тебе, цісарику, |
|
ОЙ ЗАКУКАЛА СИВА ЗОЗУЛЕЙКА Ой закукала сива зозулейка «Ой іди, синойку, на тую війнойку, «Ой бог то знає, бог то відає, «Ой не бій, сину, коня в головойку, «Ой не бив же я коня в головойку, |
ПРИЙШЛА КАРТА ДО ДВОРА Прийшла карта до двора, до двора, |
|
ОЙ ВІЙНА, ВІЙНА, СВІТОВА ВІЙНА Ой війна, війна, світова війна, |
ТИ, БЕРЕЗО, СУХА, НЕ ЗЕЛЕНА Ти, березо, суха, не залена, гей! Як же мені зеленій стояти? Гей! Підо мною гусари стояли, гей! Сокирами коріння рубали, гей! Під корінням криницю копали, гей! Холодної води доставали, гей! Воронії коні напували, гей! Не смутіться, молоді гусари, гей! |