Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів –учи, -ючи, -ачи, -ячи: читаючи, люблячи.
Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим зворотом. У реченні зворот завжди виступає обставиною і є одним членом речення: Не знаючи броду, не лізь у воду.
Дієприслівник — особлива незмінна форма дієслова, що означає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, основну дію. У реченні дієприслівник найчастіше пов’язаний із дієсловом-присудком і є обставиною. Женя сидів зіщулившись. Дієприслівники відповідають на питання що роблячи? Що зробивши?: захлинаючись, кажучи.
Деякі прикметники здатні втрачати властивості дієслова (час і вид) і переходити в прикметники. У таких випадках вони вказують на постійну ознаку і не мають при собі залежних слів.
НЕ з дієприкметниками
Не з дієприкметниками пишеться разом, якщо дієприкметник є означенням і не має пояснювальних слів: Не спіймана риба завжди найбільша. Якщо не є частиною префікса недо-: недопечений.