Історія перекладів Біблії українською мовою

У другій половині XVI ст. на українській території розповсюджується друкарство. Іван Федоров, відомий першодрукар, починає розвивати друкарство і видає богословські книги, які використовують церковнослов’янську мову, також богослужбовий «Апостол».

Після опублікування «Апостола» Іван починає підготовку до друку повної Біблії за підтримки князя Константна Островського. Ця Біблія отримала назву «Біблія Островського», за місцем її видання. Повна перекладена праця містила в собі 76 книг, 66 канонічних біблійних книг та 10 другоканонічних книг.  Перше друковане видання повної Біблії на церковнослов’янську мову було зроблено на Волині в місті Острог у 1581 році.

Перший зразок Біблії українською мовою Пантелеймона Куліша

Робота над перекладом Біблії Пантелеймоном Кулешем почалась у 1868 році та здійснювалась на протязі 35 років. За своє життя Пантелеймон Куліш переклав  весь Новий Заповіт, а також декілька книг Старого Заповіту. Переклад книг, які не були перекладині, були доручені на опрацювання Івану Нечуй-Левицькому. Він переклав книги Рут, Параліпоменон, Ездри, Неемії, Естер та Даниїла. Його робота над перекладом йшла протягом півтора року. Так був здійснений переклад усієї Біблії на українську мову.

Для того щоб П.Куліш зміг перекладати з оригіналу, він вчив давньогрецьку та давньоєврейську мови. Цікавий факт, що Куліш переклав весь Старий Заповіт на українську мову, але у 1885 році при пожежі згорів його будинок, а також всі напрацювання на Старий Заповіт, які у нього були. Після цієї події він розпочав роботу над перекладом заново, але так як він був вже у літньому віці, робота йшла досить помалу. Перекладацьку роботу над Псалтирем здійснив Іван Пулюй.

Переклад Куліша був виданий у 1903 році, аж після смерті основного перекладача. Через несприятливі умови робота над перекладом здійснювалась майже пів століття. Переклад Куліша  вважається першим загальним перекладом повної Біблії та він дав початок перекладацької традиції на території України на початку ХХ ст.

Другий переклад Біблії українською мовою Івана Огієнка

Другий переклад Біблії українською мовою здійснив український вчений-філолог, професор Іван Огієнко. Історія перекладу також досить драматична. Причиною, яка підштовхнула Огієнка на здійснення другого перекладу Біблії на українську мову, стала його мета до кваліфікованого перекладу. Перед початком роботи він досліджував біблійно-перекладацьку діяльність на протягом 10 років.

Сам переклад відбувався наступним чином: робота над Новим Заповітом закінчилась у 1936 році, надрукування чотирьох Євангелій сталося у 1937 році у Львові, а видання усього Нового Заповіту з Псалтирем відбулося у Варшаві у 1939 році. До 1940 року Огієнко закінчив переклад всього канонічного Нового Заповіту.

Подальший переклад ускладняється через те, що Польща, в якій на той час жив Огієнко, зникає як держава, через Другу світову війну. Також перешкодою для перекладу стало те, що у Івана помирає дружина і залишає його з трьома дітьми. Потім Огієнко переїжджає до Канади, де і закінчує свою роботу.  У 1958 році у Канаді виходить Біблія на українській мові.  В рідній країні переклад Огієнка видався аж у незалежній Україні в 1995 році. На теперішній час перекладом Огієнко користуються 70 відсотків усіх Церков та деномінацій України.

Біблія Івана Хоменка

Особливістю перекладу Хоменка є те, що він переклав окрім канонічних книг ще і другоканонічні книги,  які визнає тільки католицька церква. Тому у перекладі Хоменка у Старому Заповіті містились 47 книг, а у Новому Заповіті – 27

Повний переклад Івана Хоменка був виданий вперше у 1963 році. Однак сам Хоменко був обурений тим, що видавництво не оформило Бблію належним чином.

Переклад Хоменка перевидавався багато разів «Чином Святого Василія Великого».

Четвертий переклад Біблії

Четвертий повний переклад Біблії на українську мову здійснив у більшій мірі Рафаїл Турконяк. Необхідністю нового перекладу стало те, що українська мова змінювалась, і був потрібен переклад, який був би більш адаптованій до сучасної мови. Також одною з причин було те, що раніше зроблені переклади мали якусь конфесійну приналежність, а новий переклад мав бути всеукраїнським. Тому після створення Українського Біблійного Товариства була поставлена ціль – зробити новий переклад Біблії.

Переклад Нового Заповіту Турконяк почав у 1975 році. Він перекладав не з староєврейської мови, як перекладачі, що перекладали до нього, а з старослов’янської. За основу спочатку взяв Єлизаветьску Біблію, а пізніше – Острозьку Біблію.

У 1993 році Українське Біблійне Товариство запрошує Турконяка для здійснення нового перекладу. До цього також був залучений доктор філологічних наук Олександр Пономарів, а для редагування була запрошена Тетяна Головіна, редактор видавництва «Світ

Після перекладу Нового Заповіту Турконяк починає перекладати Старий Заповіт. За основу перекладу був взятий, як і у попередніх перекладачів, староєврейський переклад Біблії. Над перекладом також працювали люди, яких Українське Біблійне Товариство запросило для перекладу.

Так з’явився четвертий переклад Біблії на українську мову. Ця Біблія, як і Острозька, містила в собі 76 книг. Її переклад був здійснений не з давньогрецької та давньоєврейської, а з старослов’янської мови.