logo
  • Головна
  • Лемківські новини
  • Навчання
    • 5 клас
    • 6 клас
    • 7 клас
    • 8 клас
    • 9 клас
    • 10 клас
    • 11 клас
    • Біографії письменників
    • ІКТ технології в навчанні
  • Українознавство
    • Цікаве про мову та літературу
    • Відомі українці
    • Сучасна українська література
    • Літературний календар
  • Мандрівки та фотоспогади
    • Подорожуючи Україною
    • Подорожуючи світом
    • Фотогалерея
      • 2017 рік
      • 2016 рік
      • 2015 рік
      • 2014 рік
      • 2010 рік
  • Ігри та розваги
    • Пазли
    • Кросворди
    • Ребуси
  • Мої досягнення
  • Ви тут: 
  • Головна
  • Українська література
  • ТРИ ПАМ`ЯТНИКИ ТАРАСУ…

ТРИ ПАМ`ЯТНИКИ ТАРАСУ…

0

Могила Тараса ШевченкаТ.Г.Шевченко — центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу.

 

Матеріали для ознайомлення, що розміщені на сайті 

Тарас Шевченко. Дитячі роки

Тарас Шевченко - художник

Тарас Шевченко "Кобзар"

Тарас Шевченко. Поезія трьох літ 

Тарас Шевченко. Заслання та останні роки життя

Чигирине, Чигирине. 

Три пам`ятники Тарасу

Фотографії Шевченка

Тарас Шевченко та Тернопільщина

Виконуючи волю покійного, поховати його на «Вкраїні милій, щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі було видно...» друзі та родичі домоглися від влади дозволу поховати його на Україні. 7 травня 1861 року за новим стилем домовину з прахом поета везли з Петербурга до Москви поїздом, а з Москви кіньми до Києва [1].

Олександр Матвійович Лазаревський разом з художником Григорієм Миколайовичем Честяхівським супроводжували домовину Т.Г.Шевченка з Петербурга до Києва. Як згадує О.М.Лазаревський вони після десятиденної подорожі з домовиною Т.Г.Шевченка прибули до Києва. В Києві домовину зустріли родичі Шевченка, Варфоломій Шевченко та чисельна студентська молодь [2].

З Києва до Канева домовину везли пароплавом «Кременчук». Тіло Шевченка знаходилося в трьох домовинах. Перша - дубова, друга - цинкова, третя - соснова. Ледединський Петро Гаврилович, викладач Київської духовної академії в «Спогадах сучасників» пригадує: «Важка свинцова домовина була в дерев'янім ящику на дрогах, покрита великим покривалом з червоної китайки, на якій виднілося багато вінків та квітів» [3].

20 травня пароплав прибув до Канева. Домовину поставили в Успенському соборі. Тут вона знаходилась два дні, тут і панахиду відправили по Тарасу Григоровичу, а 22 травня його поховали на Чернечій горі, збудували йому цегляний склеп, насипали високу могилу, обклали її камінням. Над могилою поставили дубовий хрест. Пізніше цей хрест декілька разів поновлювався.

В 1884 році на зібрані гроші друзі та родичі впорядкували могилу, насипали новий високий пагорб, поставили металеву огорожу, встановили чавунний хрест з барельєфом поета. Цей хрест було відлито на чавуноливарнім заводі Термена на замовлення Василя Тарновського. Відкриття цього першого пам'ятника відбулося 1 серпня 1884 року. Він простояв до 1923 року.

Для сторожа Тарасової могили тут було збудовано хату. В ній поселився Іван Ядловський, який впродовж 50 років був вірним хранителем Тарасового спокою. Ця хатина і була першим музеєм Т.Г.Шевченка.

У 100-ліття від дня народження поета (1914) тут було висаджено алею меморіальних дубів. В 1923 році хрест замінили на невеликий пам'ятник з погруддям поета.

Робітники Городищенського цукрового заводу виготовили цей пам'ятник

за проектом скульптора К.Терещенка. Хрест було скинуто в провалля, під час падіння він розбився.

У дев’яностих роках віднайшли уламки Хреста, реставрували його і тепер стоїть він з правого боку від входу в музей, а з лівого - невеликий тимчасовий пам'ятник з погруддям поета.

1 липня 1923 року відбулося відкриття цього пам'ятника. Він простояв 16 років, до 1939 року.

Серед народу була поширена легенда, що в домовині Шевченка знаходиться зброя: мечі та ножі, ніби вони чекають слушного часу для боротьби за волю України.

Для встановлення нового пам'ятника на Тарасовій горі в 1939 році була створена Державна комісія, до складу якої входила Надія Цвинтарна, яка залишила свої спогади у книзі «Святиня». В 1939 році, коли розрили вхід до склепу, вона знайшла ключі від домовини і відчинила її. Перед нею лежав поет, ніби нещодавно помер. На ньому був костюм і чорні туфлі, в руках він тримав свічку, у домовині лежав лише його «Кобзар» у м'якій, коричневій палітурці, перев'язаний хустиною... Ніякої зброї, ні ножів, ні мечів не було. Коли в склеп спустилися інші члени комісії, раптом на їх очах обличчя поета розпалося в прах.

У 1932–1933 роках Сталін наказав спорудити в Каневі Шевченківський меморі­ал коло підніжжя встановленого пізніше пам’ятника (доти на могилі Тараса стояв простий чавунний хрест). Василь Кричевський розробив проект зовнішнього та внутрішнього оформлення музею, в основу якого було покладено мотиви народної творчості, але через ідеологічні перешкоди довелося суттєво змінити первісний проект та відмовитись від художнього оздоблення будівлі, що в подальшому при­звело до її спрощення та незавершеності. Мали місце й деякі відхилення від проекту: залізобетонні перекриття в музеї було замінено дерев’яними, відмовилися від інкрустації по дереву та від оздоблення фасаду майолікою. Лише через багато років у Венесуелі було знайдено архів архітектора й відтворено його початковий задум. Василеві Кричевському доводилося обстоювати мало не кожну деталь декоратив­ного оздоблення. На одній із чергових нарад головний партієць республіки Косіор висловив зауваження до проекту. Василь Кричевський не стримався і, за спогадами Блакитного, сказав, що як архітектор не дає порад чоботареві, тож не вважає при­йнятним, що партійний чоботар повчає архітектора [4].

18 червня 1939 року було відкрито музей і пам'ятник Т.Г.Шевченку. Автор   пам'ятника - скульптор Матвій Манізер. Музей було збудовано на місці хатини сторожа. Цю хатину було відновлено в 1991 році.

До Вашої уваги подано фактографічну відеопрезентацію про перепоховання Тараса Шевченка та надмогильні пам'ятники, що були споруджені в різні роки в Каневі на Тарасовій (Чернечій) горі.

 

 

 


 

Література

 

  1. Шевченко Т. Г.. Біографія. — К., 1984. — 560 с.
  2. Спогади про Тараса Шевченка — К.: Дніпро, 1982. — 547 c.
  3. Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників. — К., 1958. — 439с.
  4. Климчак М. Постать Тараса Шевченка у творчості Василя Кричевського. // Мистецтвознавство України. – Вип.11. –С.23-27
  • Тарас Шевченко і Тернопільщина
  • Чигирин

Українська література 9 клас

  • Періодизація української літератури
  • Середньовічна література ХІ-ХV ст.
    • Остромирове Євангеліє
  • Перекладна література
    • Бібілія українською мовою
  • Літописи
    • Нестор Літописець
  • Література доби Ренесансу і Бароко
  • Вишенський Іван
  • Величковський Іван
  • Козацькі літописи
  • "Історія Русів"
  • Сковорода Григорій
  • Література ХVІІІ - поч. ХІХ ст.
  • Котляревський Іван
  • Григорій Квітка-Основ'яненко
  • Романтизм в українській літературі
  • Поети-романтики
  • Петро Гулак-Артемовський
  • Гребінка Євген
  • Гоголь Микола
  • Шевченко Тарас
    • "Сон"
    • "Кавказ"
    • "І мертвим, і живим, і ненародженим..."
    • "Катерина"
    • "Наймичка"
    • Поезія "Доля", "Росли укупочці, зросли..."
    • "Ісаїя. Глава 35"
  • Куліш Пантелеймон
    • "Чорна рада"
  • Марко Вовчок
    • Інститутка
  • Словник літературознавчих термінів (9 клас)

9 клас навігація

  • Українська мова
  • Українська література
  • Літературна рідного краю
  • Позакласне читання
  • Конкурси та олімпіади
  • Список літератури для читання влітку
  • Державна підсумкова атестація (ДПА)
  • Цікаві вправи 9 клас
  • Карантин 2020

Найцікавіше

  • Кам`янець-Подільська фортеця - "Квітка на камені"
  • Батурин
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • ВИШНІВЕЦЬ
  • Збараж
  • Хотин
  • Річка Йордан. Йорданія (частина 3)

Літературна Тернопільщина

  • Іванна Блажкевич
  • Іван Франко на Тернопільщині
  • Легенди Тернопільщини
  • Тарас Шевченко і Тернопільщина
  • БОРИС ХАРЧУК
  • Степан Будний
  • Ганна Костів-Гуска

Радимо прочитати

  • Народні перекази та легенди
  • Іван Крип'якевич "Малі козаки" (позакласне читання для учнів 5 класу)
  • Чигирин
  • Валерій Шевчук "Панна квітів"
  • Олекса Стороженко "Голка"
  • В. Королів-Старий "Потерчата"
  • Список літератури для читання влітку 11 клас
Перегляди статей
9016375

Copyright © 2016-2026. Персональний сайт Іванни Склярової.

Авторські права застережені. При використанні матеріалів сайту - посилання обов'язкове! 

  • Карта сайта

Введіть ім'я

  • Забули свій логін?
  • Забули свій пароль?
Mobile Version